Справа № 22ц-5766/2010 Головуючий у першій інстанції- КУЛІНІЧ Ю.П.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ШАРАПОВОЇ О.Л. ЗАБОЛОТНОГО В.М.
При секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив стягнути з ПАТ „АБ „Синтез” за договором банківського вкладу від 31.03.09 року суму вкладу у розмірі 1274 дол. США., відсотки в сумі 254.39 дол. США, штраф в сумі 278.24 дол. США, 3% річних в сумі 40.69 дол. США та за договором банківського вкладу від 30.04.09 року суму вкладу в розмірі 29047.36 грн., відсотки в сумі 9082.95 грн., штраф в сумі 4575.1 грн., 3% річних в сумі 676.32 грн., інфляційні в сумі 2185.1 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 березня 2009 року між ним та ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” був укладений договір банківського вкладу на суму 1274 дол. США строком на 3 місяці зі сплатою 15.1 % річних з приєднанням відсотків до суми вкладу. По закінченню строку договору він звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу , але йому було відмовлено і відповідач продовжив використовувати його кошти. В зв”язку з чим підлягає стягненню в примусовому порядку сума вкладу в розмірі 1274 дол. США; з урахуванням приписів ст. ст. 536, 1061 ЦК України відсотки в сумі 254.39 дол. США за період з 01.04.09 року по 12.07.10 року; штраф відповідно до п. 5.1 укладеного договору в сумі 278.24 дол. США та відповідно до приписів ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 40.69 дол. США.
30 квітня 2009 року між ним та ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” був укладений договір банківського вкладу на суму 9 943.56 грн. строком на 6 місяців зі сплатою 26 % річних з приєднанням відсотків до суми вкладу; в подальшому сума вкладу була збільшена на 19 103.8 грн. По закінченню строку договору він звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу , але йому було відмовлено і відповідач продовжив використовувати його кошти. В зв”язку з чим підлягає стягненню в примусовому порядку сума вкладу в розмірі 29047.36 грн; з урахуванням приписів ст. ст. 536, 1061 ЦК України відсотки в сумі 9082.95 грн. за період з 01.05.09 року по 12.07.10 року; штраф відповідно до п. 5.1 укладеного договору в сумі 4575.1 грн. і відповідно до приписів ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 676.32 грн. та інфляційні в сумі 2185.1 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто за договором банківського вкладу від 31.03.09 року вклад з нарахованими відсотками в сумі 1323.62 дол. США та штраф в сумі 252.72 дол. США ; за договором банківського вкладу від 30.04.09 року вклад з нарахованими відсотками в сумі 32 268.86 грн. та штраф в сумі 4022.12 грн.; в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні його вимог про стягнення відсотків, 3% річних та інфляційних скасувати та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в цій частині є незаконним. Апелянт посилається на те, що на час постановлення судового рішення грошові кошти йому повернуті не були, а тому з урахуванням приписів ст. 536 ЦК України відсотки мають нараховуватися і після закінчення строку договорів банківського вкладу. Апелянт вказує на те, що відповідальність за порушення грошового зобов”язання передбачена ст. 625 ЦК України, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 31 березня 2009 року між ОСОБА_5 та ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” був укладений договір банківського вкладу на суму 1274 дол. США строком на 3 місяці зі сплатою 15.1 % річних з приєднанням відсотків до суми вкладу.
30 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” був укладений договір банківського вкладу на суму 9 943.56 грн. строком на 6 місяців зі сплатою 26 % річних з приєднанням відсотків до суми вкладу; в подальшому сума вкладу була збільшена на 19 103.8 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що банківська установа по закінченню строку договорів не повернула суми банківських вкладів, а тому на користь позивача слід стягнути суми вкладів з відсотками, які нараховані за період дії договорів, та штраф за несвоєчасне повернення вкладів; слід відмовити у стягненні 3% річних, оскільки така відповідальність настає у разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Проте, апеляційний суд частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов”язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного судочинства.
Як вбачається з договору банківського вкладу від 31 березня 2009 року, датою повернення вкладу є 03 липня 2009 року. ОСОБА_5 звертався до відповідача з заявою про повернення вкладу по закінченню строку його дії , але листом від 02 липня 2009 року йому було відмовлено.
Згідно з договором банківського вкладу від 30 квітня 2009 року датою повернення вкладу є 30 жовтня 2009 року. По закінченню строку договору ОСОБА_5 звертався до відповідача з заявою про повернення вкладу , але листом від 04.11.09 року йому було відмовлено.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що після закінчення строку дії договорів банківського вкладу відповідач продовжив користуватися чужими грошовими коштами, а тому з банківської установи на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування вказаними грошовими коштами в розмірах, передбачених умовами укладених договорів.
За договором банківського вкладу від 31 березня 2009 року з ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування чужими коштами за період з 04 липня 2009 року по 12 липня 2010 року в сумі 204.77 дол. США ( сума вкладу 1323.62 дол. США Х 15.1 % /365 дн. Х 374 дн. = 204.77 дол. США).
За договором банківського вкладу від 30 квітня 2009 року з ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування чужими коштами за період з 31 жовтня 2009 року по 12 липня 2010 року в сумі 5861.45 грн. ( сума вкладу 32268.86 грн. Х 26 % /365 дн. Х 255 дн. = 5861.45).
Оскаржуваним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуті проценти, які нараховані за період дії договорів : за договором банківського вкладу від 31.03.09 року в сумі 49.62 дол. США , а за договором банківського вкладу від 30.04.09 року в сумі 3221.5 грн. ( а.с. 41, 66, 67).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних за порушення грошового зобов”язання, оскільки пунктами 5.1 укладених договорів банківського вкладу було передбачено стягнення штрафу за несвоєчасне повернення банківських вкладів і на користь позивача були стягнуті штраф в сумі 252.72 дол. США та штраф в сумі 4022.12 грн., тобто висновок суду в цій частині узгоджується з приписами ст. 625 ЦК України та матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу.
Рішення суду в частині стягнення суми вкладів; процентів, нарахованих за період дії договорів, та штрафів за несвоєчасне повернення банківських вкладів не оскаржується.
З урахуванням приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., які були сплачені ОСОБА_5 при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 536, 1061 ЦК України, ст.ст. 88, 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року в частині розміру коштів, що підлягають стягненню з ПАТ „Акціонерний банк „Синтез” на користь ОСОБА_5 – змінити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Синтез” на користь ОСОБА_5 за договором банківського вкладу від 31 березня 2009 року відсотки за період з 04 липня 2009 року по 12 липня 2010 року в сумі 204.77 дол. США та за договором банківського вкладу від 30 квітня 2009 року відсотки за період з 31 жовтня 2009 року по 12 липня 2010 року в сумі 5861.45 грн.
В іншій частині рішення суду – залишити без змін.
Стягнути з ПАТ «Акціонерний банк «Синтез» на користь ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :