ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

  ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2010 р.  (19:11) Справа №2а-8930/10/17/0170

Окружний  адміністративний  суд  Автономної  Республіки  Крим  у  складі головуючого судді Папуші О.В. ,

при секретарі Сподарик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   ОСОБА_1         

до   Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим  Відділу Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим             

про спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність від 21.06.2010 р. № 1518,

від відповідача (Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим) – не з’явився,

від відповідача (Відділу Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим) – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

  До Окружного адміністративного суду АР Крим 12.07.2010року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим, Відділу Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим про спонукання до виконання певних дій щодо визнання відмови Бахчисарайської РДА в АР Крим в наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки незаконної, визнання права позивача на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 540877 з товарного сільськогосподарського виробництва на «для ведення садівництва», а також зобов’язати Бахчисарайську РДА в АР Крим та Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим здійснити дії по зміні цільового призначення земельної ділянки відповідно державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 540877, виданого на ім’я ОСОБА_1 на території Куйбишевської сільської ради.

Ухвалою суду від 13.07.2010 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 4 ст. 106 КАС України у зв’язку із тим, що до суду надійшла позовна заява від імені ОСОБА_1, яка ніким не підписана, та надано строк усунення недоліків до 27.10.2010 року (а.с.13).

Представником позивача у встановлений судом строк було усунено недоліки позовної заяви, подано до суду примірник позовної заяви, підписаної представником по довіреності (а.с.15-17).

Ухвалами суду від 28.07.10 р. відкрито провадження в адміністративній справі, з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 17.08.2010 року.

Відповідачі, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про місце, день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Бахчисарайською районною державною адміністрацією 13.08.2010 року до канцелярії суду подано заперечення на позовну заяву про спонукання до виконання певних дій, відповідно яких відповідач заперечував проти позову з тих підстав, що відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Крім того відповідачем у запереченнях було зазначено, що на законодавчому рівні не врегульовано порядок зміни цільового призначення земельної ділянки,  у зв’язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог та провести розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.22).

Відділом Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим 16.08.2010 року до канцелярії суду подано відзив, відповідно якого другий відповідач не визнав позовні вимоги з тих же підстав, що і Бахчисарайська районна державна адміністрація в АР Крим, пославшись на те, що Законом України «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок» від 19.01.2010 року № 1783-VI внесені зміни до п. 14, 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до яких, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: «п. б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб». Відповідно ст.ст. 131, 132 Земельного кодексу України «Громадяни та юридичні особи, …, мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі та нотаріально посвідчуються». Враховуючи ст.ст. 131, 132 та п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, другий відповідач, наголосив на тому, що позовні вимоги можуть бути задоволені тільки після зняття мораторію у відповідності з Законом (а.с.27).

17.08.2010 року у зв’язку із відрядженням судді розгляд справи було відкладено на 20.08.2010 року.

У судовому засіданні 20.08.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Через неявку вповноважених представників відповідачів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України розгляд справи відкладено на 01.09.2010 року.

У судовому засіданні 01.09.2010 року представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі, відповідач явку вповноважених представників не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Представником позивача за результатами судового розгляду заявлено клопотання про витребування документів.

Протокольною ухвалою суд витребував від відповідача (Бахчисарайської РДА в АР Крим) додаткові пояснення щодо місця розташування земельної ділянки та пояснення щодо повноважень Бахчисарайської РДА в АР Крим щодо надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, враховуючи її розташування (а.с.49,51), відклавши розгляд справи на 28.09.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач – Бахчисарайська РДА в АР Крим – до канцелярії суду 27.09.2010 року до канцелярії суду надав пояснення, відповідно яких відповідач пояснив, що земельна ділянка, що належить позивачу – ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 540877, знаходиться за межами населеного пункту та відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, повноваження по розпорядженню землями за межами населеного пункту здійснюються місцевими державними адміністраціями та просив розглянути справу за відсутності вповноваженого представника (а.с.53-54).

Другий відповідач – Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим – надав клопотання про розгляд справи без участі вповноваженого представника (а.с.59).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що сторони про час день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому перешкод для розгляду справи в судовому засіданні 28.09.2010 року не знаходить та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17, п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, якою фізичні особи наділені правом на звернення до суду з позовами про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, у тому числі щодо права користування та розпорядження майном, що належить йому на праві власності.

З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст. 17, 18, 50 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.

Позивач просить визнати відмову Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим в наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки незаконною, визнати право позивача на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 540877 з товарного сільськогосподарського виробництва для ведення садівництва, а також зобов’язати Бахчисарайську районну державну адміністрацію в АР Крим та Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим здійснити дії по зміні цільового призначення земельної ділянки відповідно державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 540877, виданого на ім’я ОСОБА_1 на території Куйбишевської сільської ради.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

02.06.2010 року листом Бахчисарайської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки» за № 02-12/667 за результатами розгляду заяви повідомлено, що відповідно пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Крім того відповідачем у запереченнях було зазначено, що на законодавчому рівні не врегульовано порядок зміни цільового призначення земельної ділянки,  у зв’язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог та провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, у зв’язку з чим відповідно до вимог 6, 19 Конституції України, прийняти розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки з товарного сільськогосподарського виробництва на для ведення особистого селянського господарства є неможливим (а.с.11).

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів – накази, в той час як позивачу надано відповідь листом, який підписаний головою Бахчисарайською районною державною адміністрацією в АР Крим.

За таких підстав відповідачем, у межах встановлених законом, не приймалось рішення про відмову в наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, та фактично це питання є нерозглянутим.

Згідно з п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації.

Правовому режиму земель сільськогосподарського призначення присвячено главу 5 Земельного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Основною особливістю правового режиму земель сільськогосподарського призначення є їх особливе цільове призначення.

Законодавство встановлює пріоритет сільськогосподарського використання земель (ст. 23 ЗК України). Проте у правовій доктрині цілком обґрунтовано відзначається, що положення ст. 23 ЗК України слід застосовувати в сукупності із положеннями ст.5 цього Кодексу, яка закріплює принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва тощо.

Частиною 1 ст. 23 ЗК України передбачено, що землі придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Суд зазначає, що згідно частин 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історично-культурного значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002 р. № 502 (далі – Постанова КМУ № 502).

Пунктами 2, 3 Постанови КМУ №502 встановлено порядок звернення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Так, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, після чого районна держадміністрація розглядає заяву і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина.

Пунктами 13, 14 Постанови КМУ № 502 передбачена можливість прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення відповідним органом виконавчої влади з обґрунтуванням причини відмови.

Бахчисарайська РДА в АР Крим рішення по суті звернення стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки не приймалось у зв’язку із дією мораторію.

Стаття 19 Конституції України вимагає органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відмова відповідача розглянути звернення позивача з підстав визначених п. 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України ґрунтується на законі. Згадані положення Земельного кодексу України неконституційними не визнавались та є діючими. З огляду на викладене та виходячи з меж повноважень суду при розгляді справ на рішення, дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень визначених ст. 2 КАС України, підстав визнання такі дії Бахчисарайської РДА в АР Крим неправомірними у суду немає.

Крім того відповідно до пп. б) п. 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Земельна ділянка площею 2,8383га, що розташована на території Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району АР Крим, кадастровий номер земельної ділянки 0120455300-08-0001-0255, 0120455300-08-0001-0271, щодо зміни цільового призначення якої звернувся позивач, належить йому на підставі рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 31.07.2008 року по справі № 2-2478/2008, Головуючий суддя Кошелєв В.І. (а.с.9).

Аналізуючи положення п. 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України рішення суду не є підставою, відповідно якої є можливою зміна цільового призначення (використання) земельної ділянки, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва чи  для ведення особистого селянського господарства.

Оцінивши зібрані докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів  визнання дій відповідача протиправними, визнання права на зміну цільового призначення земельної ділянка та спонукання відповідача до виконання певних дій. За таких підстав суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи положення статті 97 КАС України, відповідно якої при наявності клопотання однієї із сторін щодо визначення грошового розміру судових витрат, які повинні бути їй компенсовані, та відсутність відповідного клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 01.10.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу3 розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку, з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

  Суддя                                О.В. Папуша