АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
і Справа № 11- а – 1444 Категорія ст. 190 ч. 2, 185 ч. 2 КК України
Головуючий у першій інстанції Ткаленко Т.В. Доповідач Скавронік В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Мороза І.М.,
суддів Скавроніка В.М., Лясковської В.І.,
за участю прокурора Пламадяли І.П.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула 23 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляцією засудженого на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, який розлучений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
30.10.2002 р. Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, 70 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років; 12. 11.2009 р. Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк один рік. На підставі ст. 75 звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік,
визнано винним та засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України (по епіз. від 12.12.09р.) - до позбавлення волі на строк один рік і шість місяців.
- за ч. 2 ст. 185 КК України (по епіз. від 2.09.09 р. та від 10.11.09 р. - до позбавлення волі на строк три роки;
- за ч. 2 ст. 190 КК України (по епіз. від 5.11.09 р.) у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
Строк покарання засудженому обчислено з 11 січня 2010 року.
Як вказано у вироку, ОСОБА_2, визнано винним в тому, що 2 вересня 2009 року приблизно о 12 год. З0 хв., знаходячись у приміщенні кафе «Рedbаг», розташованому на вул. Політехнічній, 1/33 в м. Києві, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3 та з місця вчиненого злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн.
Крім того, ОСОБА_2 5 листопада 2009 року приблизно о 15 год., знаходячись у кіоску з ремонту взуття, розташованого в пров. Політехнічному, 5 в м. Києві шляхом зловживання довірою попросив у громадянина ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа 1100» для здійснення дзвінка після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 400 грн.
Він же, ОСОБА_2 10 листопада 2009 року приблизно о 18год. 00 хв., знаходячись у приміщенні перукарні в пров. Політехнічному, 5 в м. Києві повторно таємно викрав мобільний телефон «Самсунг», після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном потерпілої ОСОБА_5 на власний розсуд чим завдав її матеріальну шкоду на загальну суму 360 грн.
Також, ОСОБА_2 12 грудня 2009 року приблизно о 18 год.00 хв. знаходячись в кіоску з продажу мобільних телефонів, розташованого в пров. Політехнічному, 3 в м. Києві повторно таємно викрав чуже майно, яке належить громадянину ОСОБА_6, а саме мобільний телефон «Нокіа 6500 слайд», після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1840 грн.
В поданій апеляції та доповненні до неї, прокурор просить апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким на підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді п'яти років позбавлення волі, посилаючись на те, що призначене судом покарання не відповідає ні ступеню тяжкості вчиненого злочину, ні обставинам вчинення злочину, ні меті покарання, внаслідок м'якості.
Засуджений ОСОБА_2 в поданій апеляції просить вирок суду першої інстанції відносно нього скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий, більш м'який вирок. ОСОБА_2 в своїй апеляції не оспорює фактичні обставини вчинених ним злочинів, але на його думку суд не врахував пом'якшуючих обставин, його щире каяття і призначив занадто суворе покарання для нього.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти апеляції засудженого, пояснення останнього, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів не вбачає жодних підстав для їх задоволення, скасування вироку та постановлення нового вироку.
Вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих йому злочинів повністю доведена і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами в їх сукупності.
Кваліфікація дій засудженого за вказаними статтями Кримінального кодексу України є правильною.
Ні доведеність вини ОСОБА_2, ні правильність кваліфікації його дій в апеляціях не оспорюються.
Перевіривши та проаналізувавши докази та конкретні обставини справи, колегія суддів не бере до уваги доводи прокурора про м’якість призначеного ОСОБА_2 покарання та доводи останнього про його суворість, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам ст. 50 КК України.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції правомірно врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і його особу, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочини в період іспитового строку, і дійшов висновку про можливість його виправлення лише в місцях позбавлення волі.
В той же час, крім іншого, суд правильно врахував ставлення засудженого до вчинених ним злочинів: визнання ним своєї вини та щире каяття, визнавши його обставиною, що пом’якшує покарання.
За таких обставин вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Судді Мороз І.М. Скавронік В.М. Лясковська В.І.