АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
Іменем України
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участі ОСОБА_3, - особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисника ОСОБА_4, при секретареві Довганюку А.В., розглянув 03 вересня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово не працює,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Як вказано в постанові, ОСОБА_3, 26.04.2010 року о 16 год. 40 хв., на вул. Парковій в м. Києві керував транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак - вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В зміненій і доповненій апеляційній скарзі ОСОБА_3, просить постанову судді суду першої інстанції змінити, замінити накладене на нього адміністративне стягнення на громадські роботи, оскільки він тимчасово не працює, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, віком два і чотири роки, та дружина, яка не працює, тому що перебуває у відпустці по догляду за дітьми, транспортний засіб є єдиним джерелом його заробітку, а враховуючи його матеріальне становище, у нього немає можливості сплатити штраф, сума якого згідно із законом є для нього великою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, надавши заключне слово, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу та пом’якшити накладене на нього стягнення, замінивши його на громадські роботи в межах санкції частини першої статті 130 КпАП України з наступних підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 230 КпАП України як відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння апелянтом визнані і вказане не оскаржується.
При накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд не мотивував, з яких саме підстав він вважає за неможливе застосувати до нього більш м’яке адміністративне стягнення.
Апеляційний суд погоджується з доводами ОСОБА_3 про те, що суддею суду першої інстанції недостатньо враховані дані про його особу, не взято до уваги знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей та дружини, яка здійснює за ними догляд, що підтверджується даними, які містяться в копіях свідоцтв про його шлюб та про народження дітей (а. с. 17-18).
Згідно з поясненнями ОСОБА_3, він тимчасово офіційно не працює, тому що не може працевлаштуватися, проте свій автомобіль він використовує для перевезення громадян, отримуючи певну плату, за рахунок чого і утримує сім’ю.
З наданої ОСОБА_3 довідки ВДАЇ Дарницького району УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві вбачається, що раніше впродовж року він не притягувався до адміністративної відповідальності, і будь-якої заборгованості «по сплаті штрафу, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху», у т. ч. і за ст. 130 КпАП України, не має.
Про відсутність повторності у вчиненні адміністративних порушень ОСОБА_3 стверджував в своїх поясненнях.
ОСОБА_3 в змінах до апеляції зазначив про те, що стан його здоров’я дозволяє йому нести адміністративну відповідальність у виді громадських робіт.
Судом першої інстанції вказані обставини враховані не були.
Виходячи з характеру вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, даних про його особу, зокрема, про те, що він вчинив правопорушення вперше, ступеня його вини, майнового стану, щирого каяття у вчиненому, як обставини, що пом’якшує відповідальність за адміністративне правопорушення та відсутності обставин, які таку відповідальність обтяжують, а також з висловленої ним готовності понести стягнення у виді громадських робіт, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та змінює постанову судді районного суду, вважаючи, що саме таке стягнення буде максимально сприяти досягненню передбаченої ст. 23 КпАП України мети – вихованню ОСОБА_3 в дусі додержання законів України та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2010 року відносно ОСОБА_3 змінити.
Замінити накладене на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КпАП України адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік на адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок п’ять годин
В решті постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.М. Скавронік