УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а
П О С Т А Н О В А
Іменем України
Апеляційний суд міста Києва у складі судді Скавроніка В.М., за участі ОСОБА_2 - особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, при секретарях Вернерові М.А., Гарібян К.Є., розглянув 26 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм Головного управляння Державного казначейства України в Київській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за його апеляційною скаргою на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року.
Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а провадження у справі щодо нього закрито на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з закінченням передбаченого ст. 38 цього Кодексу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Цією ж постановою закрито провадження у справі відносно водія ОСОБА_3, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як вказано в постанові, згідно з протоколом про адміністративне
правопорушення від 03.09.2008 року ОСОБА_2 03.09.2008 року, о 15 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1 на Ленінградській площі в м. Києві не виконав вимогу дорожнього знаку 5.17.2: - «напрямок руху по смугах», завчасно не зайняв відповідне положення на проїзній частині, здійснив зі смуги, яка вказує рух прямо, поворот ліворуч, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, якого відкинуло автомобіль «Форд», який стояв зліва, маючи намір завершити проїзд перехрестя у перпендикулярному напрямку, внаслідок чого автомобіль отримав значні технічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 5.17.2 і 13.1 Правил
дорожнього руху.
Крім того, в постанові судді суду першої інстанції вказано, що, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2008 року, складеного відносно ОСОБА_3, він за вказаних обставин, керуючи автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2 на Ленінградській площі в м. Києві, перед зміною напрямку руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, і який внаслідок зіткнення відкинуло на автомобіль «Форд», який не встиг перетнути перехрестя. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним в порушенні ст. 124 КпАП України, а провадження відносно нього закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_3 і його представника, які просили залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення та зміни постанови судді з наступних підстав.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, судом першої інстанції та апеляційним судом повністю доведена і підтверджується зібраними у справі та дослідженими доказами у їх сукупності, а саме:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серії АА № 086858 від 29.09.2008 року, складеному відносно ОСОБА_2, згідно з яким саме внаслідок порушення ним вимог дорожнього знаку 5.17.2: - «напрямок руху по смугах», та п. 13.1 Правил дорожнього руху сталося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічного пошкодження (а. с. 1);
- фактичними даними, які відображені на схемі ДТП. Як вбачається зі
схеми, автомобілі «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, та «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1, розташовані попереду їх місця зіткнення в напрямку смуг руху проспекту Возєднання в м. Києві. Правильність відображення вказаних місць підтверджена як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 (а. с. 8);
- даними довідки про характер механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів (а. с. 8 зв.), які свідчать про те, що за своїм механізмом зіткнення вказаних транспортних засобів відбулося під час повороту автомобіля «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1, який своєю передньою частиною вдарився в праву частину автомобіля «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2.
Правильність такого висновку апеляційного суду підтверджується як поясненнями учасника ДТП водія ОСОБА_3, які є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, так і тією обставиною, що після зіткнення автомобілів автомобіль під керуванням ОСОБА_3 відкинуло вліво, внаслідок чого він зіткнувся з автомобілем «Форд», дані про який у справі відсутні.
Апеляційний суд бере до уваги пояснення учасників ДТП та характер тих пошкоджень, які отримали автомобілі внаслідок їх зіткнення, і констатує, що саме внаслідок удару автомобіля «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1, в автомобіль «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, а не навпаки, під дією сили інерції автомобіль під керуванням ОСОБА_3, який в момент зіткнення перебував в стані руху, відкинуло вліво.
Апеляційний суд бере до уваги доводи ОСОБА_3 та його представника про те, що автомобіль «Шевролет Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, здійснював обгін автомобіля «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, з правого боку, намагаючись проїхати між даним автомобілем та бордюром квіткової клумби, що і призвело до ДТП, оскільки вказані доводи повністю узгоджуються з іншими доказами у справі і в їх сукупності вказують на саме такі дії водія ОСОБА_2 і таке розташування транспортних засобів на момент їх зіткнення.
Грунтуючись на викладеному та інших доказах у справі, апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що не його автомобіль вдарив автомобіль «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, а, навпаки, останній вдарив його автомобіль, оскільки вказані твердження переслідують мету уникнути адміністративної відповідальності за вчинене.
Даних, які б свідчили про вину ОСОБА_3 у порушенні вимог п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, а відтак – у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, у справі немає.
Апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про відсутність в діях останнього складу даного вчиненні адміністративного правопорушення та про невідповідність обставинам справи і вимогам чинного законодавства зазначених в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи висновків органу дізнання та складеного відносно нього працівниками ДАЇ протоколу.
За ініціативою апеляційного суду з метою використання для встановлення істини у справі спеціальних знань постановою від 02.11.2009 року була призначена авто-технічна та транспортно-трасологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Втім, згідно з повідомленням даної експертної установи № 10676 від 03.06.2010 року з причини відсутності топографічного плану ділянки дороги, на якій сталася ДТП, схеми організації дорожнього руху, а також в зв’язку з недостатністю кількості та об’єму слідової інформації, по якій можливо було б встановити взаємне розташування автомобілів на момент первинного контакту провести зазначену експертизу неможливо.
Проте, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доказів у справі, викладених в даній постанові, достатньо для визнання вини ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України беззаперечно доведеною.
Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що напрямки руху автомобілів та смуги руху вказані на схемі ДТП, складеній інспектором ВО ДТП при УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві Вдовцовим І.О., зазначені надписами зеленого, а не синього, як решта зображень, кольору.
Як вказав в апеляційній скарзі та заявив в судовому засіданні ОСОБА_2, зазначені напрямки були вчинені інспектором після складання та підписання схеми ДТП.
Для з’ясування вказаних та інших важливих для вирішення справи обставин в судове засідання був викликаний інспектор Вдовцов І.О., втям, незважаючи на лист апеляційного суду від 11.08.2010 року № 33-1949 на адресу начальника ВДАЇ Дніпровського району м. Києва та УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві вказаний інспектор ДАЇ в судове засідання не зявився і не повідомив про причини своєї неявки.
За згодою учасників судового розгляду апеляційний суд визнав за можливе закінчити розгляд справи без опитування ОСОБА_5 на підставі досліджених у справі доказів і постановити законне та обґрунтоване рішення, оскільки внесенні до схеми доповнення не потягли визнання її такої, що не може бути прийнята до уваги.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України є правильною, оскільки встановлено, що він вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову судді та скасувати її в частині закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2, оскільки визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, суддя суду першої інстанції закрив провадження у справі за п. 1 ст. 247 КпАП України, який передбачає закриття даного провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може мати преюдиційну силу в інших судових справах, зокрема у цивільній справі про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 фактично притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, незалежно від того, що на нього не було накладено адміністративне стягнення.
За матеріалами справи ОСОБА_2 вчинив правопорушення 03.09.2008 року.
Згідно із ч. 2 ст. 38 КпАП України стягнення у справах, які підвідомчі суду, може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності винесено лише 11 червня 2009 року.
Таким чином, суддя суду першої інстанції правомірно закрив провадження у справі відносно ОСОБА_2, втім помилково зазначив про його закриття в зв’язку з закінченням строку притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, тоді як за змістом 38 КпАП України провадження у справі може бути закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення і таке рішення суддя мав постановити на підставі п. 7 (а не п. 1) ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Дану постанову в частині закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В решті вказану постанову залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.М. Скавронік