КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-774/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кулініч Ю.П.  

Суддя-доповідач:  Швед Е. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2010 року у справі за адміністративним позовам ОСОБА_2 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу Чернігівської області сержанта міліції Радченка Андрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу Чернігівської області сержанта міліції Радченка А.В., в якому просив:

- скасувати постанову серії СВ № 084545 від 23.12.2009 р. про накладення на позивача адміністративного штрафу у розмірі 340 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню з підстав того, що відповідач довів факт правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та діяв у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 23.12.2009 р. близько 21 годин 40 хвилин, керуючи своїм автомобілем ЗАЗ 1102 по проспекту Мира, державний номер НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух заборонено»з табличкою до знака 7.4.4 «Час дії 19:00 –06:00».

У зв'язку з цим, відносно позивача посадовою особою відповідача 23.12.2010 р. складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України –не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух заборонено», що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 5).

Згідно з вищевказаним протоколом, відповідачем прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія СВ № 084545 від 23.23.2010 р. (а.с. 6), якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

П.п в) п. 8.4 та п.п. 3 п. 33 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено заборонні дорожні знаки, які забороняють відповідні дії.

Згідно з п. 1 ст. 122 КУпАП України, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України є протокол про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2009 року серія СВ № 090685 (а.с. 5).

Разом з тим колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що він в’їжджав в зону дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено»з табличкою до знаку 7.4.4. «час дії 19.00 –06.00»ще до початку його дії, а саме о 18.00 год., з огляду на те, що апелянт нічим не підтверджує свої доводи. При цьому, вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, підписаним двома свідками, спростовуються доводи апелянта.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем належним чином доведено факт здійснення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії інспектора ДПС відповідають вимогам закону і підстав для скасування прийнятої ним постанови, серія СВ № 084545 від 23.12.2010 р. не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2010 року –залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                             Е.Ю. Швед           

Суддя:                                                                       О.В. Попович

Суддя:           В.П. Мельничук