Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року справа №2а-12169/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевич С.А., Лях О.П., при секретарі Заверюсі Т.С., за участю представника відповідача Гончар А.П. розглянула у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі № 2а-12169/10/0570(суддя Козаченко А.В.) за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-
В С Т А Н О В И Л А:
10 квітня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі № 2а-12169/10/0570 позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.
Позивач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено наступне.
03.04.2000 року Волноваською райдержадміністрацією зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Росія» як юридична особа, про що зроблений відповідний запис про державну реєстрацію (а.с.12).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» № 1819 від 13.12.2000 року державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. У межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки. Згідно ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою КМ України від 13.12.2000 року № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Таким чином, позивач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому чинним законодавством України повноваження. В результаті проведеної позивачем позапланової перевірки дотримання відповідачем державної дисципліни цін при формуванні і застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання складено Акт перевірки № 185 від 08.05.2008 року, яким виявлено порушення ст.ст. 7, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 4, Постанови КМ України «Про внесення змін до деяких постанов КМ України» від 27.02.2007 року № 297, а саме, застосування тарифів на послуги з теплопостачання, які надавались бюджетним установам в опалювальний період 2007-2008 роки, без затвердження органом місцевого самоврядування (а.с.26-29). За наслідками зазначеної перевірки позивачем, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», прийняте рішення від 23.05.2008 року № 53 про застосування до ТОВ «Росія» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: стягнення в доход бюджету відповідно до вимог розділу І ст. 2 п.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», безпідставно отриманої суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 23223,74 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 46447,48 грн. Загальна сума економічної санкції складає 69671,22 грн. (а.с.4). Зазначене рішення отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.6), та оскаржене не було. Крім цього, разом з рішенням відповідачу була направлена претензія від 23.05.2008 року № 05-04/53-53 (а.с.5). На час розгляду справи судом, сума заборгованості відповідачем не сплачена. Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що у народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно ж до ст. 7 цього Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, веденими Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників визначаються Законом України «Про систему оподаткування», яким передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування. Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та п.1.6 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», зареєстрованої в Мінюсті України за №1047/6238 від 18.12.2001 року, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією виручка в результаті порушення державної дисципліни цін та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки підлягає вилученню в доход бюджету на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Згідно п.1.7 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» вилученню в доход бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок, незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом. Відповідач в порушення зазначених норм законодавства економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у встановлені строки не сплатив, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 69671,22 грн. Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; 2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; 3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; 4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; 5) управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; 6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості; 7) встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців; 8) інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам; 9) укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг; 10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг; 11) проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства; 12) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів. Відповідно до ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування витрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті. Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку. Також, частиною 5 статті 32 зазначеного Закону передбачено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. Згідно з листом від 07.05.2008 року № 90 Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області, за період з 08.02.2007 року по теперішній час, що є спірним, тарифи на послуги з теплопостачання, які надає бюджетним установам та населенню ТОВ «Росія», сільською радою не затверджувалися і не узгоджувалися (а.с.34). Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення порядку застосування тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача економічних санкцій. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Ухвала складена у повному обсязі 02.09.2010 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі № 2а-12169/10/0570 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : С.А. Малашкевич
О.П. Лях