Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
22 червня 2010 р. № 2-а- 6056/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
секретаря - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - Сидорук Т.П.,
відповідача –Король І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите Акціонерне Товариство "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (далі –ЗАТ "КФ "Харків'янка", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –СДПІ ВПП у м. Харкові, відповідач), в якому просить суд скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 06.05.2010 р. № 0000010818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8741,10 грн., у т. ч. за основним платежем - 5827,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2913,70 грн. та від 06.05.2010 р. № 000060818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31662,72 грн., у т. ч. за основним платежем - 21108,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10554,24 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що договір підряду, укладений між ЗАТ "КФ "Харків'янка" та ТОВ "ПБК "Вертикаль", не є нікчемним, оскільки роботи за цим договором виконані ТОВ "ПБК "Вертикаль" та використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами та фактичними обставинами справи. Вказана спірна угода не спричиняє жодних негативних наслідків для держави, оскільки ЗАТ "КФ "Харків'янка" не задіяне в схемах мінімізації податкових зобов’язань, ухилення від сплати податків і зборів та здійсненні нікчемних правочинів. Стверджує, що жодних дій, направлених на порушення чинного податкового законодавства, ЗАТ "КФ"Харків'янка" не вчиняло. Зазначає, що відповідачем не проводилася перевірка фактичного виконання ТОВ "ПБК "Вертикаль" робіт, замовлених позивачем. За таких обставин, вважає передчасним висновок податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між позивачем і ТОВ «ПБК «Вертикаль». Крім того, вважає, що документальна невиїзна перевірка за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, на підставі висновків якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є повторною, та вказує на відсутність у ДПІ підстав для її проведення. Підсумовуючи викладене, просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
Відповідач у своїх письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі. Вважають, що позивачем безпідставно включені до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що були сплачені ЗАТ "КФ "Харків'янка" за виконані ТОВ "ПБК "Вертикаль" роботи, оскільки укладений між цими підприємствами договір підряду № 02 від 03.01.2007 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому є нікчемним. За таких обставин, роблять висновок про недійсність вказаного правочину та застосовують до нього наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України. Не вбачають підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ЗАТ "КФ "Харків'янка" слід задовольнити з таких підстав.
Надані суду документи, свідчать про те, що СДПІ ВПП у м. Харкові в період з 19.04.2010 року по 23.04.2010 року здійснила документальну невиїзну перевірку ЗАТ "КФ "Харків'янка" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ПБК"Вертикаль" (код за ЄДРПОУ 32948799) за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. За результатами перевірки складено акт від 23.04.2010 року № 1493/18-010/30377900.
Перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, не спрямованого на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених; пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі –Закон про ПДВ), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 16886,78 грн., в т.ч. у березні 2007 р. –на 11059,38 грн., у травні 2007 р. –на 5827,40 грн.; пп.5.2.10 п.5.2 ст.5, пп.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (надалі –Закон № 334/94-ВР) –завищення суми валових витрат на 84433,90 грн., у т.ч. в І кварталі 2007 року –55296,90 грн., в ІІ кварталі 2007 р. –29137,00 грн., та заниження податку на прибуток на 21108,48 грн., у т.ч. в І кварталі 2007 р. –13824,23 грн., в ІІ кварталі 2007 р. –7284,25 грн.
Судом встановлено, що між ЗАТ "КФ "Харків'янка" (Замовник) та ТОВ "ПБК "Вертикаль" (Підрядник) укладено договір підряду № 02 від 03.01.2007 року, за яким Підрядник зобов’язується виконати роботи по ремонту будівлі "Літографського цеху" ЗАТ "КФ "Харків'янка" вул. Коцарська, 24/26, з використанням своїх матеріалів та матеріалів Замовника.
На підтвердження здійснення вказаної операції ТОВ "ПБК "Вертикаль" було складено та надано на адресу позивача наступні документи: акт приймання виконаних підрядних робіт № б/н від 28.02.2007р. та податкову накладну № 1228 від 28.02.2007 року на суму 66 356,28 грн., в т.ч. ПДВ –11 059,38 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт № б/н від 31.05.2007р. та податкову накладну № 1541 від 31.05.2007 року на суму 34 964,40 грн., в т.ч. ПДВ –5 827,40 грн.
Оплата робіт по договору відбувалася у безготівковій формі. Так, представником позивача до матеріалів справи надані копії платіжних доручень № 1176 від 06.03.2007 р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67 грн.; № 1351 від 15.03.2007 р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67 грн.; № 1344 від 21.03.2007 р. на суму 6358,28 грн., в т.ч. ПДВ –1059,38 грн.; № 1513 від 27.03.2007 р. на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ –2500,00 грн.; № 1626 від 02.04.2007 р. на суму на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ –2500,00 грн.; № 1731 від 11.04.2007 р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67 грн.; № 3624 від 03.07.2007 р. на суму 4964,40 грн., в т.ч. ПДВ –827,40 грн.; № 3498 від 18.07.2007 р. на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ –833,33 грн.; № 3792 від 24.07.2008 р. на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ –833,33 грн.; № 3765 від 19.07.2007 р. на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ –833,33 грн.; № 3829 від 27.07.2007 р. 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ –833,33 грн.; № 3942 від 11.09.2007 р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67 грн.
Судом встановлено, що підставою для неприйняття валових витрат у розмірі 55296,90 грн. –І квартал 2007 року та 29137,00 грн. –за ІІ квартал 2007 року відповідач зазначає виявлення перевіркою недоліків у договорі підряду, укладеному між ЗАТ «КФ «Харків`янка»та ТОВ «ПБК «Вертикаль», актах прийому-передачі виконаних робіт та платіжних дорученнях про сплату коштів за вказаним договором, які, на думку відповідача, свідчать про те, що правочин між позивачем та вищевказаним контрагентом не спрямований на реальне настання правових наслідків.
З таким твердженням відповідача неможливо погодитись, виходячи з наступного.
Так, в акті перевірки та письмових запереченнях відповідач в обґрунтування такого твердження зазначає про відсутність у договорі № 02 від 03.01.2007 р., укладеному між ТОВ «ПБК «Вертикаль»та ЗАТ «КФ «Харків`янка», таких істотних умов договору підряду, як строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єктів); порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків.
Проте, з наданої до матеріалів справи копії договору вбачається, що сторонами у договорі урегульовано строк дії вказаного договору (п.4.1), питання щодо ризиків, у т.ч. ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва (п.1.2, п.9.3), джерел та порядку фінансування робіт (будівництва об`єктів) (п.1.1, 1.2, 5.2.1), та встановлено, що у всьому, що не було передбачено даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Таким чином, наведене свідчить про те, що положення договору підряду, укладеного між ЗАТ «КФ «Харків`янка»та ТОВ «ПБК «Вертикаль», не суперечать вимогам Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р.
Крім того, слід зазначити, що відповідач в обґрунтування даного твердження посилається лише на п.п.1, 2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., не беручи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України сторонам договору надано право визначати зміст договору насамперед на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Слід відмітити, що у спірному договорі ані судом, ані відповідачем по справі не встановлено положень, які б прямо суперечили чинному законодавству.
За таких обставин, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що позивач та його контрагент, прямо не обумовивши у договорі деякі окремі положення, встановлені для договорів підряду Постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 01.08.2005 р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», уклали договір, що не направлений на реальне настання правових наслідків.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки акти приймання виконаних підрядних робіт не містять з боку ТОВ "ПБК "Вертикаль" таких реквізитів, як посада - в акті за лютий 2007 року та прізвище і посада - в акті за травень 2007 року осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, роботи, проведення яких відображено цими первинними документами, не спричиняють реального настання правових наслідків та не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку і подальшого декларування показників ПДВ.
По-перше, суд зауважує, що підставою декларування показників ПДВ є не акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг), а податкова накладна з податку на додану вартість, оформлена відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, або інші подібні документи відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 вказаної статті.
По-друге, суд вважає за необхідне зазначити, що за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, зокрема, відсутність в первинних документах обов’язкових реквізитів (посади та прізвища осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції) передбачена адміністративна відповідальність особи, яка склала та підписала ці документи (ст.164-2 КУпАП).
Крім того, з наданої до матеріалів справи копії акту прийому-передачі за лютий 2007 року від 28.02.2007 р. вбачається, що останній містить прізвища осіб, відповідальних за проведенні господарської операції, як з боку позивача, так і з боку його контрагента –ТОВ «ПБК «Вертикаль», які дають змогу їх ідентифікувати.
При цьому, жодним нормативним актом в сфері оподаткування не передбачено підстав для визнання фактично виконаної господарської операції такою, що не мала місця та не може бути відображена у податковому обліку у разі відсутності у первинних документах таких реквізитів як посади та/чи прізвища осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Із залучених до матеріалів справи копій внутрішніх документів позивача (службова записка механіка транспортного цеху ЗАТ "КФ "Харків'янка" ОСОБА_1 від 30.05.2007 року, службова записка головного бухгалтера ЗАТ "КФ "Харків'янка" ОСОБА_2 та в.о. начальника транспортного цеху ОСОБА_1 від 23.04.2010 року) вбачається, що роботи з ремонту будівлі "Літографського цеху" фактично були виконані ТОВ "ПБК "Вертикаль" у лютому та травні 2007 року. Після їх проведення, в приміщеннях будівлі "Літографського цеху" були встановлені шафи для речей водіїв.
Крім того, представником позивача надані до матеріалів справи фотоматеріали, які наочно демонструють результати виконання робіт по ремонту Літографського цеху ЗАТ «КФ «Харків`янка».
Щодо зауваження перевіряючих в акті перевірки щодо невідповідності призначення платежу у платіжних дорученнях № 1176 від 06.03.2007 р., № 1351 від 15.03.2007 р., № 1344 від 21.03.2007 р. пункту 3 Договору, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначені неточності були усунені позивачем шляхом направлення на адресу підрядника листа № 1061 від 06.07.2007 р.. Зазначеним листом ЗАТ «КФ «Харків`янка» повідомило ТОВ «ПБК «Вертикаль»уточнений зміст поля «Призначення платежу»вказаних платіжних доручень, а саме: плата за ремонтні роботи літографського цеху згідно акту виконаних робіт від 02.07 р..
Таким чином, суд дійшов висновку, що окремі неточності у формулюванні призначення платежу по вказаним платіжним дорученням не виключають факту внесення коштів на рахунок підрядника за цими платіжними дорученнями, оскільки правильність заповнення останніх перевірена працівниками банку при прийнятті платіжних доручень до виконання.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що факт виконання господарських операцій не тільки повністю підтверджений належним чином оформленими первинними документами, а й має беззаперечні юридичні наслідки, які повністю підтверджуються матеріалами справи.
Слід зауважити, що відповідач не був позбавлений права провести виїзну перевірку, під час якої встановити наявність або відсутність наслідків виконання робіт за спірним договором, з урахуванням положень п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, якою передбачено право податкового органу провести позапланову виїзну перевірку у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Крім того, пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, встановлено, що до складу валових витрат включаються витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
Судом встановлено, що роботи, обумовлені договором ЗАТ «КФ «Харків`янка»з ТОВ «ПБК «Вертикаль», були замовлені позивачем саме для підтримання будівлі "Літографський цех", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 24/26, у робочому стані.
Таким чином, вказаними нормативно-правовими актами не лише не встановлено обмежень, а й прямо надано право платника податків, в даному випадку, позивача, віднести витрати, понесені у зв`язку з підтриманням у робочому стані (ремонтом) основних засобів (будівлі «Літогрфського цеху»), до складу валових витрат.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги підтвердження первинними документами як факту одержання самих робіт, так і факту сплати позивачем коштів за виконані роботи, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за І квартал 2007 року суму в розмірі 55296,90 грн., за ІІ квартал 2007 року - суму в розмірі 29137,00 грн.
Відносно висновку акту перевірки щодо порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, та заниження ПДВ за березень та травень 2007 року суд відмічає наступне.
Судом з`ясовано, що підставою для зазначеного висновку відповідача слугувало твердження про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по нікчемному правочину, які не пов`язані з власною господарською діяльністю підприємства, по податковим накладним, зміст яких не відповідає змісту проведених господарських операцій.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ, податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Підпунктом 7.2.3 цього пункту передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця робіт (послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПБК «Вертикаль»виписано на адресу позивача податкові накладні № 1228 від 28.02.2007 року на суму 66 356,28 грн., в т.ч. ПДВ –11059,38 грн. та № 1541 від 31.05.2007 року на суму 34 964,40 грн., в т.ч. ПДВ –5827,40 грн., які, у відповідності до вимог пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, позивачем було включено до реєстрів отриманих податкових накладних за березень та травень 2007 року.
Дослідженням у судовому засіданні наданих до матеріалів справи вказаних податкових накладних встановлено, що вони містять усі реквізити податкової накладної, обов`язковість яких встановлена підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем по справі, на момент складання вказаних податкових накладних та на момент розгляду цієї справи по суті, ТОВ ПБК "Вертикаль" та ЗАТ "КФ "Харків'янка" зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується свідоцтвами № 29286183 від 04.06.2004 р., та 30008008 від 15.01.2001 року відповідно.
За таких обставин, суд робить висновок про те, що ТОВ «ПБК «Вертикаль», маючи статус платника ПДВ, мало право виписувати на адресу позивача вказані податкові накладні, а позивач –відносити суму ПДВ за ними до складу податкового кредиту.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що зміст вказаних податкових накладних суперечить реальному змісту проведених операцій, у зв`язку з чим останні не можуть бути підставою для нарахування позивачем податкового кредиту, оскільки факт одержання результатів ремонтних робіт ЗАТ «КФ «Харків`янка»від ТОВ «ПБК «Вертикаль» належним чином підтверджено не лише первинними документами бухгалтерського обліку (акти прийому-передачі, платіжні доручення), а й внутрішніми документами підприємства (службові записки головного механіка та головного бухгалтера і в.о. начальника транспортного цеху ЗАТ «КФ «Харків`янка», фотоматеріали, бухгалтерська довідка).
Суд вважає за необхідне зазначити, що в період з 25.02.2008 р. по 07.04.2008 р. фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «КФ «Харків`янка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007 р., якою було охоплено і період укладення і виконання спірної угоди з ТОВ «ПБК «Вертикаль». Як вбачається з акту планової перевірки № 846/23-1/30377900 від 14.04.2008 р., порушень формування податкового кредиту з боку ЗАТ «КФ «Харків`янка»встановлено не було.
Одночасно з цим суд зауважує, що Закон про ПДВ не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість (в даному випадку, позивача) права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач, маючи статус платника податку на додану вартість, одержавши належним чином оформлені податкові накладні, правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ по господарським операціям, які повністю підтверджені первинними документами, у розмірі 11059,38 грн. –у березні, та 5827,40 грн. – у травні 2007 року.
За таких обставин, суд не погоджується з висновком акту перевірки про порушення ЗАТ «КФ «Харків`янка»вимог пп.7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ та заниження податку на додану вартість у розмірі 16886,78 грн.
Щодо висновків акту про нікчемність правочинів між ЗАТ «КФ «Харків`янка»та ТОВ «ПБК «Вертикаль»суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як випливає зі змісту акту перевірки, висновок СДПІ ВПП у м. Харкові про порушення позивачем за правочином, укладеним з ТОВ „ПБК «Вертикаль»ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України було зроблено виходячи з того, що вказаний правочин не був спрямований на настання реальних правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, вочевидь є таким, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.
Суд, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок СДПІ ВПП у м. Харкові помилковим та безпідставним.
Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, зробивши висновок про те, що спірна угода між позивачем і ТОВ «ПБК «Вертикаль»не спрямована на реальне настання правових наслідків, посилається лише на акт перевірки останнього ДПІ у Московському районі м. Харкова, якою встановлено факт несплати податків вказаним контрагентом позивача та відсутність у нього необхідних для здійснення статутної діяльності матеріальних та організаційних ресурсів.
Проте, суд зауважує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України. При цьому, судом зазначається, що наведені вище санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків передбачена спеціальним законом з оподаткування Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000 р. та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПБК «Вертикаль»на час виникнення спірних правовідносин мала та має відповідну ліцензію на провадження будівельної діяльності, видану Державним комітетом України з будівництва та архітектури. За таких обставин, суд вважає, що податковий орган не має повноважень перевіряти та давати оцінку виробничій діяльності ТОВ «ПБК «Вертикаль»на предмет відповідності Ліцензійним умовам провадження будівельної діяльності, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001 р. № 112/182, тому посилання відповідача в акті перевірки на вказаний нормативний акт є недоречним.
Суд не погоджується з твердженням перевіряючих осіб про те, позивачу було відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан контрагентів та порушення ними вимог податкового законодавства, оскільки, відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування»за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину.
Отже, будь–які умисні дії ЗАТ «КФ «Харків`янка», а також посадових осіб цієї юридичної особи, направлені на ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину –відсутні.
Приписами статті 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини. Податкова звітність є конфіденційною інформацією і не оприлюднюється без згоди її власника. Єдине, що можна перевірити до укладання договору за даними реєстру платників ПДВ - те, чи є ймовірна сторона угоди платником податку на додану вартість на дату укладання угоди, що і було зроблено ЗАТ «КФ «Харків`янка».
Крім того, суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки зазначено про порушення ЗАТ «КФ «Харків`янка»норм Цивільного кодексу України без вказівки на те, яким саме чином, якими діями або бездіяльністю було порушено ці норми.
Такі дії податкового органу суперечать вимогам п.2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження СДПІ ВПП у м. Харкові про нікчемність правочину, укладеного між ЗАТ «КФ «Харків`янка» та ТОВ «ПБК «Вертикаль».
За таких обставин, висновок СДПІ ВПП у м. Харкові про порушення позивачем пп.5.2.10 п.5.2 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334/94-ВР в частині завищення валових витрат на загальну суму 84433,90 грн. та пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ в частині завищення податкового кредиту на суму 16886,78 грн. є безпідставним.
Як випливає зі змісту п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій є порушення таким платником податкового законодавства.
Враховуючи, що позивачем не було допущено порушення вимог Закону про ПДВ та Закону № 334/94-ВР, суд вважає, що підстави для застосування до ЗАТ "КФ "Харків'янка" штрафних (фінансових) санкцій у відповідача відсутні.
Суд вважає, що визначення ЗАТ "КФ "Харків'янка" податкового зобов’язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість за оскаржуваними рішеннями є застосуванням СДПІ ВПП у м. Харкові наслідків нікчемного правочину.
Слід зазначити, що встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції (для нікчемного правочину) можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, —протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 250 Господарського кодексу України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Спірний договір підряду між ЗАТ "КФ "Харків'янка" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" укладено 03.01.2007 року, виконано сторонами: проведені ТОВ "ПБК "Вертикаль" роботи з ремонту будівлі "Літографського цеху" –28.02.2007року та 31.05.2007 року.
Тобто, наслідки визначення нікчемності правочину можуть бути застосовані до позивача лише протягом одного року - з 01.06.2007 року по 01.06.2008 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наслідки нікчемного правочину, укладеного позивачем 03.01.2007 року та виконаного 31.05.2007 року, були застосовані СДПІ ВПП у м. Харкові з порушенням приписів ст.250 Господарського кодексу України (поза межами річного строку давності).
Підсумовуючи викладене, суд вважає донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі (з урахуванням штрафних 9фінансових) санкцій) –31662,72 грн., та по податку на додану вартість –8741,10 грн. - безпідставним, а податкові повідомлення-рішення № 0000060818/0 від 06.05.2010 р. та № 0000010818/0 від 06.05.2010 р. - такими, що підлягають скасуванню як такі, що прийняті в порушення ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірності спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача відхиляє як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 06.05.2010р. № 0000010818/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 8 741,10 грн.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 06.05.2010р. № 0000060818/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 31 662,72 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка", код 30377900, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 25.06.2010 р.
Суддя Т.С. Перцова