ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 вересня 2010 року           15:17           № 10/404

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Шрамко Ю.Т.

при секретарі судового засідання  Четвертак Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до  Головного Управління  Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Пестієнко М.В., довіреність № 43 від 27.08.2010 р.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 24.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсії, скасування рішення відповідача про відмову в праві на перерахунок пенсії, зобов'язання відповідача визнати за ним право на перерахунок пенсії з 01.04.2007 р. та перерахувати пенсію з 01.04.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594  "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2007 році", наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України" позивачу, як військовому пенсіонеру, повинна бути перерахована пенсія, однак відповідач відмовив йому у цьому, чим порушив його законні права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 10/404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2008 р. зупинено провадження в адміністративній справі № 10/404 до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі № 12/224 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністра оборони України, треті особи –Пенсійний фонд України, Всеукраїнське громадське об’єднання „Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України „За справедливість”, про бездіяльність посадової особи та визнання незаконним акту міністерства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2010 р. справу прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2010 р. поновлено провадження в адміністративній справі № 10/4049, у зв’язку з набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2008 р. по адміністративній справі  № 12/224 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністра оборони України, треті особи –Пенсійний фонд України, Всеукраїнське громадське об’єднання „Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України „За справедливість”, про бездіяльність посадової особи та визнання незаконним акту міністерства та призначене попереднє судове засідання на 24.09.2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2010 р. закінчене підготовче провадження та за клопотанням представників сторін призначено справу до судового розгляду на 24.09.2010 р.

В судовому засіданні 24.09.2010 р. позивач позов підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення аналогічні тим. що викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з тих підстав, що згідно із положеннями чинного законодавства України, наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України" носить внутрішній характер, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, органам Пенсійного фонду для виконання не направлявся, отже,  підстави для перерахунку пенсії позивачу, згідно із вказаним наказом, - відсутні, а тому відмова у такому перерахунку прийнята правомірно. Просила в позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд  констатує наступне.

       Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України,  органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Указом Президента України від 01 березня 2001 року №121/2001 затверджено Положення про Пенсійний фонд України. Відповідно до п.2 цього Положення, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримує пенсію відповідно до чинних законодавчих актів України як військовий пенсіонер.

Станом на 01.04.2007 року ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців від 04.04.2006 р.).

Разом з тим, дію частини третьої статті 43 вказаного закону було зупинено на 2007 рік  згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”від  19.12.2006 р.

Відповідно до вимог частини третьої статті 43 із змінами, внесеними  згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р., пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зміни, внесені підпунктом 4 пункту 29 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від  28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Згідно із вимогами ч.3 ст. 63  цього Закону в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців” від 16.12.2004 р., із змінами, внесеними згідно із  Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 03.04.2007 р., усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Статтею 105 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що умови оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, а також умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, Кабінет Міністрів України 28.03.2007 року прийняв постанову № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році”, згідно із якою дозволено, зокрема, Міністерству оборони України здійснювати у поточному році, починаючи з 1 квітня, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році”, Міністром оборони України прийнято наказ “Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України”. Даним наказом введено в дію з 01.04.2007 року граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям.

У пункті 1 наказу Міністра оборони України  від 14.04.2007 року №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" передбачено, що з 1 квітня 2007 року введені в дію граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної військової служби.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 та наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 дозволяли, зокрема, Міністерству оборони України здійснювати у поточному році, починаючи з 1 квітня, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Разом з тим, в пункті 1 Указу Президента “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 року № 493/92, передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації

Доказів того, що на час розгляду справи наказ Міністра оборони України  від 14.04.2007 року №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України" зареєстрований згідно із вимогами вищезазначеного Указу Президента України, суду надано не було.

З огляду на пункт 5 Положення  про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, відповідний наказ Міністра оборони України не підлягає державній реєстрації  як нормативно-правовий акт.

Згідно із Указом Президента України “Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 13 грудня 1996 року  № 1207/96 у інформаційному бюлетені публікуються державною мовою: закони України; укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер; акти Конституційного Суду України; нормативно-правові акти Національного банку України; міжнародні договори України, що набрали чинності; нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України.

Окрім того, у п.п.1 пункту 8 Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 3 від 4 січня 2002 р., передбачено, що на веб-сайті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади розміщується така інформація, зокрема, нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції органу. Даний Порядок не передбачає розміщення на веб-сайті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади усіх правових актів, виданих відповідним органом влади.

Підстав вважати, що даний наказ повинен пройти державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та бути офіційно оприлюднений, - немає.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради  професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої  статті 21 Кодексу законів про працю України  (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 зазначається, що термін "законодавство", зокрема, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. З цього вбачається, що наказ Міністра оборони України у тлумаченні Конституційного Суду України не є законодавством.

Отже, вбачається, що наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175   не має ознак нормативно-правового акту.

При цьому, з метою однакового застосування положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. Зокрема, береться до уваги ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 року у справі № 22-а-9884/08 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, ухвала Вищого адміністративного суду від 28.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Військового комісаріату АР Крим, Головного управління Пенсійного фонду АР Крим про перерахунок пенсії, постанова Верховного Суду України  від 24.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України про зобов’язання до перерахунку пенсії.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, діючи в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, не має достатніх законних підстав для виконання наказу Міністра оборони України №175 від 14.04.2007 року "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" і проведення перерахунку пенсії позивачу.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

          Повний текст постанови складено і підписано 29 вересня 2010 р.

Суддя                                                                                                Шрамко Ю.Т.