Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Колеснік Г.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року справа №2а-16391/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі: Драній Л.Г.
за участю:
представника позивача: Кублицької В.С.
представника відповідача: Кір,янкова В.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» до державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинним акту перевірки та нечинною постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів,
за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Краматорський цементний завод – Пушка» (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження (надалі відповідач) про визнання нечинним акту перевірки та частково нечинною постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів від 05.12.2008 р. та скасувати постанову інспекції від 5.12.2008 року про сплату підвищеної плати у розмірі 1020460 ,70 грн - за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинними акту та постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відмовлено.
Рішення суду вмотивовано тим, що діючі нормативно-правові акти в галузі енергозбереження передбачають коригування норм питомих витрат у залежності від необхідності для забезпечення відповідних обсягів виробництва. Відтак, позивач мав можливість скоригувати норми відповідно до умов виробничої необхідності. Перевіркою встановлено , що мале місце перевитрати паливно-енергетичних ресурсів-електроенергії на 2007 рік –2010,76 тис кВт/рік. ,що відбулося внаслідок використання трубопроводів гарячої води в приміщенні міні котельних без теплової ізоляції.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким визнати нечинною постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів від 05.12.2008 року № 18-6/08-22-066КП-41ЕС.
Скарга обґрунтована тим , що судом першої інстанції неповно з,ясовані обставини справи , безпідставно відмовлено у призначені експертизи , з допомогою якої можливо було б встановити дійсні причини перевитрат енергоресурсів. Суд не врахував , що відповідачем застосовані штрафні санкції з посиланням на ст. 11 Закону “ Про енергозбереження”, в той час як названа норма закону не передбачає економічних санкцій за такий вид порушення як перевитрата ПЕР.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги , відповідач заперечував проти задоволення скарги.
Колегія суддів апеляційного суду, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до преамбули Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994, № 74/94-ВР марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).
В період з 01.12.2008 р. по 05.12.2008 р. територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області була проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ «Краматорський цементний завод – Пушка».
За результатами перевірки відповідачем винесено постанову № 18-6/08-22-066 КП-41ЕС від 05.12.2008 р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме, перевитрати газу у кількості 0,03569 тис.м.куб/рік на суму 84,38 грн. та електроенергії у кількості 2010,760 тис.кВт.год/рік при виробництві цементу на суму 1020460,70 грн., що загалом становить 1020545,08 грн. (арк. справи 20-21).
Згідно п. “а” ст. 17 Закону України “ По енергозбереження” передбачено накладення економічних санкцій за марнотратне витрачення та прями витрати паливно-енергетичних ресурсів, і постанова інспекцією винесена на підставі вказаної норми Закону, але в ході перевірки не встановлено відповідачем марнотратного паливо-енергетичних ресурсів.
Суд першої інстанції у постанові вказує , що до позивача застосовані санкції згідно п п “ е” та “ є” ст. 11 Закону “ Про енергозбереження”- якими передбачено застосування санкцій за як за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів так і за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності .
Як передбачено Законом України “ Про енергозбереження” марнотратне витрачення паливно-енергетичних ресурсів – це систематичне, без виробничої потреби , не зумовлене вимогами техніки безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електротеплоустаткування , систематична втрата стисненого повітря , води і тепла , спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування , недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об,єктів , яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон , дверей в опалювальний сезон.
З постанови інспекції про застосування економічних санкцій видно, що санкції застосовані за перевитрати електроенергії через перевищення у 2007 році фактичних питомих витрат електроенергії на виробництво цементу над затвердженою нормою –2010,760тис кВт/год/рік.
В постанові суб,єкту владних повноважень є посилання на застосування санкцій відносно позивача на підставі на ст. 11 Закону “ Про енергозбереження” . В той же час вказаною статтею передбачені 9 пунктів економічних заходів для забезпечення енергозбереження за конкретні порушення з енергозбереження. В постанові не вказано , за яке конкретно порушення застосовано до позивача економічну санкцію у вигляді підвищеної плати і за яким пунктом статті 11 Закону застосовані санкції.
Незважаючи на те, що в постанові контролюючого органу не має посилання на конкретний пункт вказаної статті , суд першої інстанції , відмовляючи у задоволенні позову , вказує про те, що санкції до позивача застосовані обґрунтовано на підставі п. п “ е “ та є” ст. 11 Закону “ Про енергозбереження”, про що не вказано в постанові позивача.
Як передбачено п. “є” ст. 11 Закону економічні санкції за цією нормою застосовуються за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих. В даному випадку обставинами , які приведено вище, не встановлено марнотратного витрачання. Про це не вказано ні в акті перевірки , ні в постанові інспектора про застосування санкцій.
Крім того , статтею 27 Закону “ Про енергозбереження” передбачається , що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи винні порушенні цього законодавства. Тобто передумовою відповідальності за вказані порушення є винні дії юридичних та фізичних осіб.
Суд, відмовляючи у позові , мотивував своє рішення також правом застосування до позивача санкцій постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 786, але відповідальність за порушення законодавства з енергозбереження передбачається Законом “ Про енергозбереження”, яким конкретно передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження, підстави для відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження , економічні санкції . Вказаною судом постановою Кабінету Міністрів України затверджені розміри плати за газ а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами, але підстави для застосування санкцій визначені тільки Законом.
Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача суперечить вказаним нормам Закону та обставинам справи.
У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб,єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень ат у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою , з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливої дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямоване це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем , як суб.єктом владних повноважень , не дотримано вказаних принципів при винесенні рішення відносно позивача , який є підприємством цементної промисловості з технологічними особливостями виробничого процесу у зимовий період, що потребує виготовлення в запас полуфабрикату цементу -клінкеру, що відображено було у звіті про виробництво промислової продукції.
У відповідності до висновку комплексної технічної та судово-економічної експертизи , проведеної за ухвалою апеляційного суду , збільшення витрат ПЕР на виробництво клінкеру та цементу є обґрунтованими, так як вони безпосередньо пов’язані з технологічними особливостями, які в повному обсязі не були враховані при складанні норм на початок року.
Витрати ПЕР (в т.ч. з електроенергії) на вироблення клінкера, як об’єкта незавершеного виробництва і створення його запасу не є марнотратними та систематичними.
Сировинні та паливно-енергетичні ресурси на продукцію незавершеного виробництва враховуються на підставі Технологічного регламенту і затверджених питомих норм ПЕР за основними технологічними переділами, відповідно чинних Методик.
Витрати електроенергії на виробництво клінкеру, який знаходився на складі заводу на 01.01.2008 року в кількості 36,1 тон, склали 2262,748 кВт.г.
Вказані висновки експертизи підтверджується матеріалами справи .
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що вказана перевитрата паливно-енергетичних ресурсів викликана виробничою необхідністю.
Що стосується вимог визнання акту перевірки нечинним, то колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано відмовлено в позові в цій частині , оскільки акт перевірки не є актом , який би породжував права та обов.язки для позивача і тому його оскарження не може бути належним заходом захисту порушених прав.
Таким чином, оскільки, судом першої інстанції не повно досліджені обставини справи, які мають значення для вирішення даного спору, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права , колегія суддів відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року про відмову у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» – скасувати.
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод – Пушка» задовольнити частково.
Постанову територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Донецької області від 5.12.2008 року № 18-6/08-22-066 КП-41 ЕС про застосування підвищеної плати в розмірі 1020545,08 грн. – визнати нечинною та скасувати .
В іншій частині позову –відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко