АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-186/2010 року Головуючий в суді першої інстанції
Категорія: запобіжний захід суддя: Дірко І.І.
Доповідач апеляційного суду
суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Дзюби Ф.С.
суддів: Войтовського С.А.,Губи О.О.
за участю прокурора: Іванова А.О.
захисника: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2010 року, якою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камо Республіки Арменія, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (на теперішній час є обвинуваченим – обвинувачення пред’явлено 17.06.2010 року),
– обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з подання слідчого прокуратури Центрального району м. Миколаєва, погодженого з прокурором Центрального району м. Миколаєва, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання до 5 років, знаходячись на волі, ОСОБА_3 може негативно вплинути на хід досудового слідства та судового розгляду, ухилятися від органів слідства або суду та продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення рішення суду.
8 червня 2010 року за підозрою в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.
Суд, задовольняючи подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, послався в постанові на те, що слідством ще не встановлені всі особи, причетні до спричинення працівникам ДАІ тілесних ушкоджень, тому на думку суду, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, шляхом впливу на свідків може перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду щодо ОСОБА_3 скасувати. Вважає твердження суду про те, що ОСОБА_3 буде перешкоджати встановленню істини по справі шляхом здійснення впливу на свідків необґрунтованим та таким, що порушує положення ст. 24 Конституції України. На думку апелянта розслідування по справі є упередженим і з дня затримання ОСОБА_5 не проводяться слідчі дії. Вказує на безпідставне залишення поза увагою судом того факту, що 09.06.2010 року ОСОБА_3 переніс операцію та на теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в ЛШМД. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_3 є громадянином України, має постійне місце проживання, одружений, працює, характеризується позитивно.
На думку апелянта, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, буде сприяти встановленню істини по справі та забезпечить явку до слідчого і суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора Іванова А.О. про обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
ОСОБА_3 обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, покарання за яке може бути призначено до 5 років позбавлення волі.
Дані про особу, на що посилається апелянт, враховуються при обранні запобіжного заходу згідно із ст. 150 КПК України, як одна з обставин поряд з іншими. Судом обґрунтовано врахована ступінь тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і з урахуванням того, що слідством ще не встановлені всі особи, причетні до спричинення працівникам ДАІ тілесних ушкоджень, суд дійшов правильного висновку про необхідність обрання саме такої міри запобіжного заходу, як взяття під варту, з огляду на можливість ОСОБА_3 чинити вплив на свідків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 дійсно має постійне місце проживання і роботи в м. Миколаєві, раніше не судимий, характеризується позитивно.
Разом з тим з матеріалів справи слідує, що органами досудового слідства на даний час не встановлені всі причетні до злочину особи, які спричинили працівникам ДАІ тілесні ушкодження при виконанні ними службових обов’язків, а тому суд обґрунтовано вказав, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків.
З урахуванням всіх обставин в сукупності, даних про особу ОСОБА_5, суд правильно прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Посилання захисника на те, що розслідування по справі є упередженим і з дня затримання ОСОБА_5 не проводяться слідчі дії, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Що стосується тверджень апелянта про залишення поза увагою судом того факту, що 09.06.2010 року ОСОБА_3 переніс операцію та на теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в ЛШМД, то це не є підставою для зміни запобіжного заходу.
Суд виконав вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не має.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий:
Судді: