Судове рішення #11571479

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

 Справа № 11-501/2010 року             Головуючий по  першій інстанції

Категорія: ст. 185 ч. 3 КК       суддя: Разумовська О.Г.                                                                                       

України                                                                     Доповідач апеляційного суду            

     суддя Губа О.О.

 

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:  

  головуючого:     Погорєлової Г.М.  

суддів:         Дзюби Ф.С., Губи О.О.  

за участю прокурора  :   Коваль Н.М.  

розглянула у судовому засіданні в м. Миколаєві  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 року, яким засуджено:  

  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого,  

  – за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.  

  Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду в сумі 287 грн.  

  За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 20 жовтня 2009 року близько 23 години ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння, шляхом злому монтуванням вхідної двері будинку АДРЕСА_2 проник у будинок, звідки таємно викрав музичний центр вартістю 550 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.  

  В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи вину у вчиненому та кваліфікацію дій, просить вирок суду змінити, пом’якшити покарання, призначивши його з застосуванням ст. 69 КК України. При цьому посилається на те, що суд не врахував пом’якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди шляхом повернення викраденого, те, що він раніше не судимий, а також стан здоров’я (хворіє на туберкульоз).  

  Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Коваль Н.М. про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду – без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 ґрунтуються на доказах, які є в матеріалах кримінальної справи, що апелянтом в апеляції не оспорюються.  

  Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.  

  Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу, який характеризується задовільно, раніше не судимий, наявність захворювання на туберкульоз, а також обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, та обставину, яка обтяжує покарання, – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, із довідки обласного наркологічного диспансеру від 02.11.2009 року та висновку № 601 спеціальної медичної комісії наркологічних експертиз від 17.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОНД з 07.06.2004 року з діагнозом: синдром залежності від алкоголю; зловживання канабіноїдами та речовинами зі шкідливими наслідками (а.с. 56, 61).  

  Таким чином, судом при призначенні покарання взяті до уваги ті пом'якшуючи обставини, на які посилається апелянт, оскільки покарання призначено в мінімальному розмірі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.  

 

Також із матеріалів справи вбачається, що на теперішній час       ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення ряду тяжких злочинів, після направлення даної справи до Заводського районного суду м. Миколаєва.  

  З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особу винного, тому воно є необхідним й достатнім для  виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.  

 

За таких обставин, колегія суддів підстав для пом’якшення         ОСОБА_1 покарання, як ставить в апеляції апелянт, не вбачає.  

  Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -  

  у х в а л и л а:  

  Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.  

    Головуючий:  

  Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація