справа № 22-27204 головуючий у 1-й інстанції: Неганова Н.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» про стягнення заробітної плати за фактично виконану роботу в умовах режимних обмежень
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційних скаргах, поданих ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення заявлених вимог. Апелянти посилаються на те, що обставини справи з’ясовані судом неповно, обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, висновки суду не відповідають обставинам справи, норми матеріального і процесуального права порушені. Позивач був призначений на посаду Генерального директора ДП «Укрсервіс Мінтрансу», і, згідно умов укладеного з ним контракту, на нього покладався обов’язок щодо виконання вимог режиму секретності відповідно до Законів України «Про державну таємницю» та «Про інформацію», а за роботу в умовах режимних обмежень була передбачена доплата в розмірі 15% посадового окладу і фактично відпрацьованого часу. Судом не враховані доводи позивача про те, що останній фактично виконував роботу в умовах режимних обмежень, поданим ОСОБА_4 з цього приводу доказам належна оцінка не дана. Займана ним посада включена до переліку посад, до посадових обов’язків по якій віднесено роботу в умовах режимних обмежень. Особи, які займали вказану посаду до ОСОБА_1 отримували доплати за роботу в умовах режимних обмежень. Відсутність у позивача допуску до державної таємниці не може свідчити, що ним не виконувалась робота в умовах режимних обмежень. Фактично такий допуск до державної таємниці був наданий ОСОБА_4. Міністром транспорту шляхом підписання з позивачем контракту. Не оформлення допуску режимно-секретними органами свідчить про недбале виконання ними своїх обов’язків та незабезпечення для працівника належних умов праці. Тому, позивач мав право на отримання компенсації за роботу в умовах режимних обмежень.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційні скарги з наведених в них підстав.
Представник Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, вважала, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 06.03.2007 року ОСОБА_1 був призначений на посаду генерального директора ДП «Укрсервіс Мінтрансу», 12.04.2007 року Міністерством транспорту та зв’язку України з ним укладено контракт, а 03.07.2008 року додаткова угода до контракту (а. с. 12, 16-24, 28-35).
За умовами контракту передбачена виплата позивачеві доплати за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків посадового окладу і фактично відпрацьованого часу (п. 18 «в» контракту, п. 17«в» додаткової угоди до контракту).
В обґрунтування вимог про стягнення на свою користь заробітної плати за фактично виконану роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 посилається на те, що, незважаючи на виконання ним такої роботи, передбачена умовами контракту доплата йому не була проведена.
Відповідно до Закону України «Про державну таємницю», компенсація за роботу в умовах режимних обмежень надається громадянинові в разі, коли за умовами своєї професійної діяльності він постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю (ст. 30 цього Закону).
Вказаним Законом визначено, що державна таємниця (секретна інформація), - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. За ступенем секретності інформація має категорії: "особливої важливості", "цілком таємно", "таємно".
Доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов’язків працював з відомостями, що становлять державну таємницю, тобто виконував роботу в умовах режимних обмежень, не подано.
Посилання позивача на те, що він отримував секретні документи та працював з ними, контролював їх виконання своїми підлеглими, здійснював постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці на підприємстві носять загальний характер і нічим не підтверджені.
Сама по собі участь останнього в нарадах, які проводилися Міністром Міністерства транспорту та зв’язку України, при відсутності даних про те, що вони були присвячені роботі з відомостями, які становлять державну таємницю, не дає підстав вважати, що ним в цей час виконувалась робота в умовах режимних обмежень.
Інформація в документах з грифом «для службового користування», які отримував ОСОБА_1, не є секретною, вона відноситься до конфіденційної (а. с. 37-43).
Робота позивача з такими документами не може вважатись роботою в умовах режимних обмежень.
Саме по собі включення посади, яку обіймав позивач, до переліку посад, до посадових обов’язків по якій віднесено роботу в умовах режимних обмежень, не може свідчити про виконання ним такої роботи.
Згідно повідомлення Міністерства транспорту та зв’язку України та його режимно-секретного органу, з носіями інформації, які містять державну таємницю, позивач за період роботи у ДП «Укрсервіс Мінтрансу» не знайомився, саме підприємство спеціального дозволу на впровадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею не мало (а. с. 117, 202).
Викладені у зазначених листах відомості ОСОБА_1 не спростовані.
Крім цього, допуску до державної таємниці останній взагалі не мав.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що про надання такого допуску свідчить підписання з позивачем контракту, безпідставні.
В контракті не вказано, що ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці.
Допуск до державної таємниці надається керівникові підприємства наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду.
Дані про видання такого наказу чи письмового розпорядженнящодо позивача Міністром Міністерства транспорту та зв’язку України відсутні.
Отримання доплати за роботу в умовах режимних обмежень особами, які до позивача займали посаду, яку обіймав ОСОБА_1, не може тягти за собою виникнення права на цю доплату і в нього.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем роботи в умовах режимних обмежень (з відомостями, що становлять державну таємницю), а , відповідно, і відсутність підстав для стягнення на його користь доплати за виконання такої роботи, в зв’язку з чим правильно відмовив в задоволенні заявленого позову.
Доводи апеляційних скарг не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків.
Посилання в них на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, неправильну оцінку поданих доказів, порушення норм матеріального і процесуального права є безпідставними і підлягають відхиленню.
З огляду на викладене колегія суддів відмовляє в задоволенні апеляційних скарг і залишає без змін оскаржуване рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
судді: