Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Слободо – Підлісівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння, державний акт на землю, свідоцтво майнового паю, грошові заощадження, в порядку спадкування за законом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним позовом ОСОБА_5 звернулась в суд 19 липня 2010 року.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підлісівка Ямпільського району Вінницької області померла її бабуся ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1, грошові заощадження, майновий сертифікат, земельну ділянку.
Вказує, що вона проживала разом із спадкодавцем і вважається такою, що прийняла спадщину. Інших спадкоємців немає.
Прийняти спадщину та оформити свої права вона не мала можливості, оскільки правовстановлюючі документи нею були знайдені нещодавно, а тому нотаріальна контора не приймає документів через пропуск шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. За таких обставин позивачка просила:
встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підлісівка Ямпільського району ОСОБА_7 є її бабусею, з якою вона тривалий час проживала однією сім’єю на день її смерті і вважається такою, що фактично прийняла спадщину;
встановити факт прийняття нею у строк до шести місяців спадщини, що відкрилася після смерті бабусі – ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
визнати за нею право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 Ямпільського району Вінницької області в порядку спадкування після бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
визнати за нею право власності на Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 23 березня 2007 року виданий Ямпільською РДА у порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
визнати за нею право власності на Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП. /майновий сертифікат/ серії НОМЕР_2 від 06.01.2001 року у порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
визнати за нею право власності на грошові заощадження бабусі ОСОБА_7 згідно ощадної книжки філії 2915/016 Підлісівського відділення Вінницької області на рахунках №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року зазначений позов задоволено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду, а справу передати на новий розгляд.
У доводах апеляційної скарги зокрема посилається на те, що судом не було встановлено належним чином про інших спадкоємців, хоча суд зобов’язаний був перевірити в нотаріальній конторі наявність інших заяв про прийняття спадщини.
Зазначає, що вона як спадкоємець першої черги за законом позбавлена цим рішенням права на спадщину, а тому це рішення підлягає скасуванню.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає скасуванню, а в заявленому позові новим рішенням апеляційного суду слід відмовити.
Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Рішення суду таким визнати не можна оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання права власності на спадкове майно суд зобов’язаний був з’ясувати питання про наявність інших спадкоємців спадкового майна після померлої ОСОБА_7 через нотаріальну контору, а встановивши таких, притягнути їх до участі у справі, відповідно до правил ст. 33 ЦПК України.
Крім того суд безпідставно задовольнив цей позов, оскільки із матеріалів справи вбачається, що при правильному застосуванні норм матеріального права підстав для задоволення позову немає.
За обставини, що ОСОБА_6 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 остання, відповідно до правил ст.1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги за законом. Право на спадщину у ОСОБА_5 залежить від права на цю спадщину її матері – доньки померлої.
Всі ці обставини не досліджувались судом, а тому не можна вважати, що судом повно з’ясовані обставини справи, а рішення є обґрунтованим. За таких обставин заявлений позов не міг бути задоволеним.
Основною підставою для відмови у позові є відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки як вбачається позивачка у позові посилається на те, що вона пропустила шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Порядок вирішення питання визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини врегульований ст. 1272 ЦК України, а тому позивачка має звертатись саме в такому порядку до суду, якщо нотаріусом відмовлено у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску шестимісячного строку.
В матеріалах справи відсутні відомості, що позивачка зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Із матеріалів справи також вбачається, що позивачка до суду не зверталась з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, в порядку ст. 1272 ЦК України.
Відповідно роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 23) свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Виходячи із зазначеного вище у задоволенні позову слід відмовити та роз’яснити позивачці її право звернутись до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України (за наявності у неї відповідних правових підстав).
Отже суд дійшов до таких висновків внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд не можуть бути задоволеними, оскільки правила Цивільного процесуального кодексу України не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки судом рішення скасовується і ухвалюється нове рішення протилежне оскаржуваному, то відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат та відповідно до правил ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати по оплаті судового збору (державного мита) в розмірі 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. (а.с.41).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення .
У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати по оплаті судового збору (державного мита) в розмірі 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн., а всього 110 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис / В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: