АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Берещанської І.І.,
Кузнєцової О.О.,
з участю секретаря : Моногошевої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про видачу судового наказу про стягнення суми боргу з ОСОБА_6, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року відмовлено в прийнятті заяви ОСОБА_5 про видачу судового наказу про стягнення суми боргу з ОСОБА_6
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 Цивільного процесуального кодексу України.
Такі висновки місцевого суду відповідають вимогам статті 100 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 100 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.
Приписами статті 96 Цивільного процесуального кодексу України визначений вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення суми боргу з ОСОБА_6 в сумі 6 390 грн.
Заявник вказував, що згідно розписки від 06 грудня 2007 року він передав в борг ОСОБА_6 720 доларів США, які останній зобов’язався повертати для сплати кредиту по 100 доларів США щомісячно.
Зміст заяви ОСОБА_5 вказує на те, що його вимоги і обставини про видачу судового наказу ґрунтуються на правочині, а саме договорі позики від 06 грудня 2007 року (арк. справи 5).
За таких встановлених обставин ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_5 не містять законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, роз’яснень, викладених в пункті 1 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», положень інших законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 96 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2453-VI (2453-17) від 07 липня 2010 року не передбачені підстави видачі судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та заявив вимогу, не передбачену статтею 96 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу в день 02 серпня 2010 року, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Згідно пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 307, пунктом 1 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
В. Сіротюк І. Берещанська О. Кузнєцова