Справа № 2-а-349/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року                                                               смт. Великий Березний

    Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю  позивача ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району Фозикоша Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що 5 жовтня 2010 року  відповідач виніс постанову, згідно якої він, цього дня о 15.15 год. на автодорозі            Київ-Чоп на 806 км., керуючи автомобілем “Чері” н/з НОМЕР_1, рухався по лівій смузі дороги, тоді як права смуга була вільною для руху, в порушення ПДР України.

    Цією ж постановою відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 500 грн.

    Вважає постанову неправомірною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки він правил дорожнього руху не порушував.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Доповнив, що він  їдучи з с. Кінчеш в м. Ужгород, повине був здійснити маневр з правої сторони дороги, яка веде до  м. Мукачево на ліву сторону дороги та зробити  поворот ліворуч, і коли він здійснював вказаний маневр на дорозі не було суцільної лінії дорожньої розмітки, а була пунктирна лінія, що дозволяє вчиняти зазначені дії, а також ніякої аварійної ситуації на дорозі він не створив.

        Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому суд, в порядку ч. 4 ст. 128 КАС України, розглянув справу без його участі на підставі наявних у ній доказів.

        Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

        5 жовтня 2010 року  відповідач виніс постанову, згідно якої він, цього дня о 15.15 год. на автодорозі Київ-Чоп на 806 км., керуючи автомобілем “Чері” н/з НОМЕР_1, рухався по лівій смузі дороги, тоді як права смуга була вільною для руху, в порушення ПДР України.

        Цією ж постановою відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 500 грн.

        Відповідно до ст. 71 ч. 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Оскільки у справі про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення, в судове засідання відповідач не з'явився та не спростував позицію позивача, тобто відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, тому суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

         За таких обставин, неправомірно винесена постанова підлягає до скасування.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 105, 112, 159, 163, 171-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративну позовну заяву задовольнити  повністю.

    Постанову по справі про адміністративне правопорушення АО № 113957 від 05.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення — скасувати.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                Головуючий:            «підпис»

    Суддя Великоберезнянського

    районного суду                             Цибик І.Й.