АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

  Справа № 33-409/10                                                                        Головуючий суду першої інстанції  

Категорія: ч. 3 ст. 122 КУпАП                                                       суддя: Літвіненко Т.Я.  

Головуючий апеляційного суду  

суддя: Губа О.О.  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  06 жовтня 2010 року  апеляційний суд Миколаївської області у складі:  

головуючого – судді:                                   Губи О.О.  

при секретарі:                                               Єфимцевій К.О.                        

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 вересня 2010 року, якою  

  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1  

  – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.  

В С Т А Н О В И В:  

    Згідно постанови судді, 15 липня 2010 року о 10.06 годині          ОСОБА_1   , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ – 1105», державний номерний знак НОМЕР_1, на 48 км. автодороги Р – 06 «Ульянівка –Миколаїв», не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 дод. 1 ПДР України «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.» рухався зі швидкістю 102 км/год., тобто перевищив встановлену швидкість руху більш, ніж на 50 км/год., чим порушив п. 12.9 ПДР України.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити через порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. При цьому посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи, в результаті чого він був позбавлений права надати пояснення та докази, заявити клопотання про допити свідків та інше. На думку апелянта, під час розгляду справи судом всупереч вимог, передбачених ст.ст. 247, 280 КУпАП, не було з’ясовано всі обставини, в тому числі не  були допитані свідки та не призначена експертиза.  

Крім того, апелянт зазначає, що в постанові судді не наведені докази на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.  

  Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

    Винність ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого    ч. 3 ст. 122 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № ВЕ1 № 032688 від 15.07.2010 року, з якого вбачається, що 15.07.2010 року о 10.06 годині ОСОБА_1   , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ – 1105», державний номерний знак НОМЕР_1, на 48 км. автодороги Р – 06 «Ульянівка – Миколаїв», не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 дод. 1 ПДР України «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.» рухався зі швидкістю 102 км/год., тобто перевищив встановлену швидкість руху більш, ніж на 50 км/год., чим порушив п. 12.9 ПДР України.  

  Вказані обставини ОСОБА_1 підтвердив особистими поясненнями, що містяться у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що він дійсно перевищив швидкість, але зробив це не навмисно. Просив накласти на нього стягнення у виді усного попередження.  

  З огляду на наведене, посилання апелянта на відсутність в   постанові судді доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.  

  Доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП заслуговують на увагу, підтверджуються матеріалами справи, однак   це не є підставою для скасування постанови суду.  

  До того ж зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що він був попереджений про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення в суді за місцем проживання.  

  Порушень норм КУпАП, які б могли бути підставою для скасування постанови, по справі не встановлено.  

  Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України і правильно притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП. Тому підстав для скасування постанови суду від 13.09.2010 року та закриття провадження по справі не має.  

  Керуючись ст. 294 КУпАП, –  

П О С Т А Н О В И В:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 вересня 2010 року  відносно ОСОБА_1  – без зміни.  

  Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.  

  Суддя апеляційного суду  

Миколаївської області                                                                    О.О. Губа