КОПІЯ
Справа №2-«А»-291/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
20 квітня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Пономаренко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області про порушення права на підвищення пенсії згідно вимог діючих законів України, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він отримує пенсію у розмірі, значно меншому, ніж передбачено Законами України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а тому просить визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними, зобов’язати останнього перерахувати та виплатити на користь позивача недоотриману суму щомісячного грошового підвищення пенсії за період 2001-2009р.р.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та позивачем з приводу нарахування розміру та виплати пенсії.
При вирішенні цієї справи суд застосує Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та Конституцію України.
Згідно ст.ст.8,19 Конституції України та ст.9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії та учасником війни, тобто суб’єктом, визначеним у ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.21,22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зазначено у рішеннях № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та №10-рп/2008р. від 22.05.2008р.) пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів ст.22 Конституції України не допускається.
Згідно ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.
За висновком Конституційного Суду України зупинення законом України про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає ст.ст.1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, стст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.ч.1-3 ст.95 Конституції України.
При цьому, зазначено й те, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо недоплати позивачу пенсії є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Згідно ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсій, та який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.
При цьому прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом (ч.3 ст.46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»), який визначається виключно законами України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими у частині визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.
Разом з тим, ч.2 ст. 99 КАС України встановлюється строк давності – один рік, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007р. визнав неконституційним зупинення Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій громадянам згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у липні 2007 року.
Оскільки позивач звернувся до суду про захист своїх прав після 09 липня 2007 року, а саме у 2010 році, то він пропустив річний строк позовної давності, тому його вимоги підлягають частковому задоволенню – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст.ст.22,46 ч.2, ст.152 Конституції України, ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», ст.ст.159-163,99 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру, встановленого ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київської області провести перерахунок і виплатити на користь ОСОБА_1 розмір пенсії, передбачений ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2009р.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя підпис О.Д.Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д.Рудюк