КОПІЯ
Справа №9/2- «А»-221/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Пономаренко Д.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: відділ освіти Вишгородської районної державної адміністрації про зобов’язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона працює на території зони посиленого радіологічного контролю, у зоні радіологічного забруднення, а тому має право на отримання доплати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідач не проводить виплати у повному обсязі.
Посилаючись на викладене, на підставі ст.ст.46,55,52 Конституції України, ст.ст.39,71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачка просить стягнути з відповідача недоплачену суму як працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі 16 068,82 грн. за період з 2004-2008р.р.
Позивачка у судовому засіданні заявила клопотання про поновлення пропущеного нею строку позовної давності у зв’язку з тим, що про порушення своїх прав дізналась лише у листопаді 2008 року. Позов підтримала і просила його задовольнити.
Представник відповідача до суду не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, - надіслав до суду заперечення стосовно пред’явленого позову.
Представник третьої особи в судове засідання також не з’явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що при вирішенні спору мають застосовуватися положення Конституції України, як норми прямої дії та норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судом встановлено, що позивачка працює у зоні посиленого радіологічного контролю, а отже вона є суб’єктом, визначеним у ст.39 ч.1 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачена виплата та отримання щомісячної грошової доплати в сумі однієї мінімальної заробітної плати.
Щомісячна доплата працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної плати визначається на момент виплати.
Зазначена сума виплат на момент їх здійснення, розміру мінімальної заробітної плати, що встановлювалася Законами України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, не відповідає.
Відповідно до ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.
Положеннями статей 21 і 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
В порушення вимог Закону відповідач перераховує позивачці не мінімальну заробітну плату, а доплату в сумі 5 грн. 20 коп., керуючись постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, вищевказаною постановою №836 всупереч Закону №3054 встановлено конкретні розміри такою допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим, встановлені розміри доплати працюючим у зоні посиленого контролю залишилися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати та щорічно затверджувався новий Державний бюджет.
Ч.2 ст.99 КАС України встановлюється строк позовної давності – один рік, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Оскільки позивачка дізналась про порушення свої прав відповідачем у листопаді 2008 року, суд вважає, що строк позовної давності у цьому випадку необхідно поновити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-100,160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті позивачці щомісячної доплати як працюючій у зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області нарахувати ОСОБА_1 недоотриману доплату працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю з червня 2004 року по червень 2008 – з врахуванням однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць.
Постанова може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя підпис О.Д.Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д.Рудюк