Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року справа №2а-1225/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Яманко В.Г., Юрко І.В., при секретар Задоєнку О.В., представника третьої особи Гавриш М.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1225/10/1270 за позовом суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація в Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001532343 та №0001542343 від 02 грудня 2009 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
15 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація в Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001532343 та №0001542343 від 02 грудня 2009 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1225/10/1270 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися.
Представник третьої особи, у судовому засіданні, заперечував проти апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України „Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України „Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно п.4 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» ограни державної податкової служби України здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно ч.2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України „Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР планові або позапланові перевірки, осіб що використовують реєстратори розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавствам України. Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» № 509 передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) і у зв’язку з чим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону України „Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування. При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України „Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, та ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» № 509, в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України. Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу ДПС здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 26.10.2009 року згідно з планом проведення перевірок на листопад 2009 року, на підставі направлення від 16.11.2009 року № 428, фахівцями Краснодонської ОДПІ було проведено перевірку магазину - кафетерію „У Стаса», що розташований за адресою: Луганська область, Краснодонський район, смт. Сімейкине, вул. Вокзальна, 17а та належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3. За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 26.11.2009 року № 0102/12/07/23/НОМЕР_1, в якому відображені порушення вимог постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 (із змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 23.09.2009 року № 1055) „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» в частині реалізації алкогольних напоїв, за ціною нижчою ніж встановлена, а саме, під час перевірки встановлено факт реалізації 1 пляшки горілки „Графська м’яка» об’ємом 0,5 л. з вмістом спирту етилового 37% за ціною 14,60 грн., тоді як мінімальна ціна повинна складати 16,61 грн.; порушення абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та пункту 7.5 порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, в частині не оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження в КОРО №1207001306р/8 від 09.09.2009 року, а саме 19.09.2009 року в КОРО не здійснено облік готівкових коштів у сумі 165,50 грн. згідно фіскального звітного чека № 1265 від 19.09.2009 року (а.с.9-10).
На підставі зазначеного акту перевірки Краснодонською ОДПІ були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.12.2009 року № 0001532343 на суму 827,5 грн. та № 0001542343 на суму 1000 грн. (а.с.11-12).
Відповідно до ДСТУ 3297:95 „Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять», лікеро-горілчаний напій - це алкогольний напій міцністю від 1,2 % до 60 %, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).
Виробництво лікеро-горілчаних напоїв здійснюється з дотриманням ДСТУ 4257:2003 „Напої лікеро-горілчані. Технічні умови», відповідно до якого, залежно від міцності та масової концентрації загального екстракту, лікеро-горілчані напої поділяються на такі групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні, напої слабоалкогольні.
Технологічною схемою виробництва напоїв медових, виробництво яких здійснюється відповідно до ТУ У 15.9-31082518-002:2009 „Напої медові», передбачено виготовлення напоїв медових шляхом купажування компонентів, передбачених Технологічною інструкцією, у тому числі приготування забродженого медового сусла та приготування ароматного спирту забродженого медового сусла. Відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 09.04.2009 року № К-232 напої медові міцністю 17% - 37%, розфасовані у пляшки ємкістю 0,25 л, 0,5 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л з врахуванням пояснень до УКТЗЕД (гр. 22) відповідають коду 2206 00 59 00 і трактуються: напої інші заброджені... напій медовий..; інші.
Частиною 10 статті 18 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 року №957 (із змінами та доповненнями внесеними внесеною постановою КМУ від 23.09.2009 року №1055) мінімальна роздрібна ціна горілки та лікеро-горілчаних виробів об’ємом 0,5 л з вмістом спирту 37% складає 16,61 грн.
Крім того, факт продажу саме горілки підтверджує фіскальний чек РРО № 8429 від 26.10.2009 року, отриманий перевіряючими Краснодонської ОДПІ під час проведення перевірки, в якому зазначено найменування товарів, а саме: „СИГ.БОНД» та „ВОДКА ГРАФ. ОСОБ. 0,5».
У своїх поясненнях до акту перевірки ОСОБА_3 зазначила про те, що вона не знала, що роздрібна ціна горілки об’ємом 0,5 л. міцністю 37% не повинна бути меншою ніж 16,61 грн.
Таким чином, доводи позивача та додані до адміністративного позову документи не можуть спростовувати факт реалізації горілки зафіксований в акті перевірки.
За таких обставин, правомірним є застосування до позивача згідно з частиною 2 абзацу 11 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) у рішенні №0001542343 фінансової санкції у сумі 1000 грн. В порушення абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614, у частині не оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження в КОРО № 1207001306р/8 від 09 вересня 2009 року, а саме 19 вересня 2009 року-КОРО позивачем не здійснено облік готівкових коштів у сумі 165,50 грн. згідно фіскального звітного чека №1265 від 19 вересня 2009 року. Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (із змінами та доповненнями), передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Абзацом 4 пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614 (із змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №106/5297, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. Вказані обставини підтверджуються періодичним скороченим звітом РРО за 19 вересня 2009 року №1265 на суму 165,50 грн., роздрукованим 26 листопада 2009 року під час перевірки та поясненнями позивача, наданими під час перевірки в яких вона зазначила, що в КОРО № 12070013 06р/8 відсутній запис про оприбуткування готівкових коштів у сумі 165,50 грн. згідно фіскального звітного чека №1265 за 19 вересня 2009 року у зв’язку з тим, що вказаний фіскальний чек втрачений продавцем ОСОБА_4 Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
З урахуванням зазначеної норми, штрафна санкція за порушення у пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, складає 827,50 грн.(165,50 грн. х5).
Доводи позивача стосовно того, що згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», штрафна санкція за не зберігання фіскального звітного чека становить 340 грн. не заслуговують на увагу, оскільки з боку позивача допущено два окремих порушення, по перше, не зберігання фіскального звітного чека к КОРО за що застосована санкція відповідно до пункту 4 статті 17 Закону (а.с.67), та не оприбуткування готівкових коштів в КОРО, що є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем доведено правомірність свого рішення, натомість обґрунтованість заявлених позовних вимог не підтверджено належними доказами.
Отже, оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими, та такими, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Ухвала складена у повному обсязі 27.08.2010 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1225/10/1270 за позовом суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація в Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001532343 та №0001542343 від 02 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : В.Г. Яманко
І.В. Юрко