Справа № 22-10983              Головуючий у 1 інстанції –                                      

                                  Андрієнко А.М.                                 Доповідач – Семенюк Т.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого – Семенюк Т.А.

Суддів – Карпенко С.О., Лапчевській О.Ф.

розглянувши в порядку ст. 304№ ЦПК України  у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва  від 24 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати державну соціальну допомогу як дитині війни,  -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва  від 24 липня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано відповідача нарахувати позивачу щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року з урахуванням індексу інфляції за відповідні періоди. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва  звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що  9 червня 2009 року позивачка звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Деснянському районі м. Києва про зобов`язання здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що зазначені надбавки їй не виплачувались.  

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_2  має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Судом встановлено, що нарахування та виплата доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_2  не здійснювалася, у зв’язку з чим вона звернулася до суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» призначалася з 01.01.2006 року, а позивачка звернулася до адміністративного суду за захистом прав з порушенням річного строку звернення 9 червня 2009  року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсі, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Цей Закон був опублікований 22.03.2006 і набрав чинності 02.04.2006.

Тобто, з 02.04.2006 стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти, але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489, зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 № 6-рп/2007, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

Крім того, Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Отже, позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з дня ухвалення Рішення КС України, тобто з 09.07.2007 року.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 р. в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».

Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що після  прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни, і, з часу прийняття цього рішення у позивача відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

На думку судової колегії, позивачка повинна була дізнатися про те, що пенсію їй виплачено без урахування вказаної надбавки в момент отримання нею  такої пенсії.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, в зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині дати, з якої визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо  не нарахування  щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  та в частині зобов'язання здійснити нарахування вищезазначеної соціальної виплати ОСОБА_2 , встановивши такою датою 9 червня  2008  року, тобто в межах року, що передував зверненню позивачки до суду.

Крім того, на думку колегії суддів, не зазначаючи кінцеву дату періоду, за який необхідно зробити перерахунок, суд першої інстанції вийшов за межи позовної заяви, оскільки, як вбачається з тексту позову, позивачка просила здійснити перерахунок по 31 грудня 2008 року.

В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду в цій частині, зазначивши кінцевою датою періоду, за який необхідно зробити перерахунок надбавки - 31 грудня 2008 року.

    Колегія суддів вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

    Також  колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо застосування індексу інфляції, оскільки, згідно абз. 6 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», до об’єктів індексації, визначених у п. 2 цієї постанови, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, пенсії, обчислені з урахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначають залежно від прожиткового мінімуму.

    Таким чином, позовні вимоги в частині проведення індексації сум, які підлягають до виплати з урахуванням індексу інфляції, що мали місце протягом періоду за який необхідно провести нарахування та виплату надбавки до пенсії не підлягають задоволенню, оскільки визначаються з прожиткового мінімуму.    

В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року змінити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва нарахувати ОСОБА_2  щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині проведення індексації сум, які підлягають до виплати з урахуванням індексу інфляції, що мали місце з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В решті постанову залишити без зміни.

 Рішення набирає чинності  з моменту його проголошення,  оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді