Справа № 2-2708/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Чуріковій Н.М., за

участі представника позивача Мисечко К.О., відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з квартирної плати,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2009 року позивач – Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство

№ 43 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення

заборгованості з квартирної плати, зазначивши, що позивач повинна своєчасно

вносити плату за користування житлом, відповідно до вимог ст.ст. 66, 68 ЖК

України. Проте за період з 2002 року по 2008 рік у відповідачки виникла

заборгованість з квартирної плати у розмірі 2185 гривень 56 копійок. Просив

стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та покласти на відповідачку

судові витрати по справі.

08 лютого 2010 року відповідачка надіслала до суду заперечення проти позову, в

якому зазначила, що позов не визнає, посилаючись на тяжке матеріальне

становище. Вважає, що тарифи по квартирній платі є науково необґрунтованими,

такими, що не відповідають її розміру пенсії. Комунальне житлово-експлуатаційне

підприємство № 43 свої обов’язки щодо утримання будинку не здійснює, договір з

позивачем вона не укладала.  

09 липня 2010 року відповідачка доповнила свої заперечення проти позову,

посилаючись на обставини, викладені в її первісному запереченні проти позову.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила

їх задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в обґрунтування

своїх заперечень посилалася на письмові заперечення проти позову, просила

застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що

позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідачка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1

Будинок № 114 знаходиться на балансі Комунального житлово-експлуатаційного

підприємства № 43, яке здійснює утримання будинку та прибудинкової території,

надає мешканцям будинку комунальні та інші послуги згідно з тарифами та

розцінками, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

від 24 червня 2004 року споживачі, а ним в даному випадку є відповідачка, зобов’

язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або

законом.

Частиною 1 ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов’язані додержувати

правила користування жилими приміщеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ЖК України плата за користування житлом (квартирна

плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного

будинку).

Згідно вимог ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну

плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні

послуги в будинках державного та громадського житлового фонду вносяться

щомісяця.

В судовому засіданні встановлено, що 31 грудня 1996 року між ПРЖЕП АНД району,

який був колишнім балансоутримувачем будинку, та відповідачкою укладався

договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території,

проте з позивачем по справі такий договір не укладався.

Пунктом 1) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24

червня 2004 року передбачено, що споживач, а ним в даному випадку є

відповідачка, зобов'язаний укласти договір на  надання житлово-комунальних

послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Проте з пояснень відповідачки у судовому засіданні слідує, що вона не

зверталася до позивача з пропозицією укласти договір про надання житлово-

комунальних послуг відповідно до зазначеної норми закону.

За таких обставин відповідачка повинна сплачувати квартирну плату відповідно до

ст.ст. 10, 66, 67, 68 ЖК України.

Відповідачка за період з 2002 року по 2008 рік включно щомісячну оплату за

користування житлом вносила нерегулярно та не в повному обсязі, внаслідок чого

виникла заборгованість по квартирній платі в розмірі 2185 гривень 56 копійок,

що підтверджується Витягом з особового рахунку.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, згідно зі ст.ст. 71, 75 ЦК України в

редакції 1963 року, застосувати позовну давність до вимог позивача за період з

2002 року по 01 січня 2004 року та, відповідно до ст. 257 ЦК України, - до

позовних вимог за період з 01 січня 2004 року по 29 листопада 2006 року

включно, виходячи з того, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою

30 листопада 2009 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по квартирній платі

складає 813 гривень 49 копійок, яка підлягає стягненню з відповідача на користь

позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідачка не надала суду жодного доказу в

підтвердження даних заперечень, відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК

України, тому заперечення відповідачки проти позову визнані судом

необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки належить стягнути на користь

позивача понесені ним судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи та, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору

при поданні позову до суду, стягнути з відповідачки судовий збір на користь

держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з квартирної плати –

задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-

експлуатаційного підприємства № 43 заборгованість з квартирної плати в розмірі

813 (вісімсот тринадцять) гривень 49 копійок та витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього

843 (вісімсот сорок три) гривні 49 копійок на р/р 26003050600289 в КБ

«Приватбанк» МФО 305299.

В задоволені позову в іншій частині – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі

51 (п’ятдесят одна) гривня.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                      

              В.О. Лисенко