Справа № 2-а-33/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 травня 2009 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді      ДЕНИСЕНКО Н.О.
      при секретарі           СИВОГОРЛО С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дії протиправною та зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення дитині війни та забезпечити його виплату,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись не те, що вона є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон) має право на щомісячну соціальну допомогу з 1 січня 2006 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач у 2006-2008 роках їй не виплачував та відмовив у проведенні перерахунку та виплаті, тому просить визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати його здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в розмірі 4471,20 грн.

Управління у Згурівському районі Київської області Пенсійного фонду України в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, щодо відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються пенсії, тобто, соціальною допомогою Пенсійний фонд не займається, а виплачує надбавки та підвищення до пенсії, згідно зі ст.7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому управління керувалось Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення зазначених законів стосовно соціальних гарантій дітям війни були визнані неконституційними, але відповідні зміни в Закони України та інші законодавчі акти внесені не були. Крім того, позивачка пропустила річний строк звернення до адміністративного суду.

В судове засідання сторони не з'явилися, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивачка позов підтримує повністю, відповідач позов не визнає повністю.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянкою України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років (а.с.5-6), відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула статусу дитини війни (а.с.7), тому на підставі ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є пенсіонеркою, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області та отримує пенсію за віком, в тому числі, підвищення дитині війни відповідно до ст. 6 Закону в розмірі: з 1 січня 2008 року - по 47 грн. 00 коп. щомісячно, з 1 квітня 2008 року - по 48 грн. 10 коп. щомісячно, з 1 липня 2008 року - по 48 грн. 20 коп. щомісячно, з 1 жовтня 2008 року - по 49 грн. 80 коп.- щомісячно (а.с.15).

Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області діє на підставі Положення про управління, є юридичною особою, призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства, інформує громадськість про свою діяльність, веде роз'яснювальну роботу серед населения району (а.с.8-9).

 Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше  18 років.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Що стосується доводів відповідача, викладених ним у офіційній письмовій відповіді на звернення позивачки, про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст.6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року – 411 грн.

Згідно з ч.3 ст.62 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма ведена в дію Законом України від 15 березня 2007 року № 749-У, який набрав чинності після прийняття Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-ІУ, яким встановлені обмеження в частині ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ, тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше. Відповідно прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року -415 грн. 11 коп.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., 1 жовтня 2008 року - 498 грн.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і "Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України" обмежені права позивачки як дитини війни на отримання встановленого ст.6 Закону підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка є складовою конституційного права позивачки на соціальний захист (ст.4 Конституції України).

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року визнав положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону, такими, що не відповідають Конституції України та зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України № 1-28/2008 року визнано положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України" - п.41 Розділу П, яким ст.6 Закону викладено в новій редакції, такими, що не відповідають Конституції України, з підстав, аналогічних, що зазначені в рішенні від 9 липня 2007 року.

Основне завдання держави - гарантувати права і свободи людини і громадянина. Основний Закон України надає Конституційному Суду України широкі контролюючі повноваження щодо дотримання конституційних приписів, а саме, згідно зі ст.2 Закону України "Про Конституційний Суд України" завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону на всій території України. Рішення Конституційного Суду України, котрими були захищені права громадян та які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, не виконуються.

З огляду на вищевикладене, дитині війни належало виплачувати щомісячне підвищення до пенсії у наступних розмірах.

Ненарахована та невиплачена сума підвищення за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 1426 грн. 12 коп. = (710 грн. 89 коп. + 1072 грн. 84 коп. - 357 грн. 61 коп.), а саме: ((з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року - 710 грн. 89 коп. ((з 09.07.2007     року по 30.09.2007 року - 337 грн. 30 коп. ((410 грн. 06 коп. х 30% : 31 д. х 23 д.) + (410 грн. 06 коп. х 30% х 2 міс.)) + ((з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року - 373 грн. 59 коп. (415 грн. 11 коп. х 30% х 3 міс.)) + (з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 1072 грн. 84 коп. (з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року - 190 грн.84 коп. (481 грн. х 30% : 31 д. х 10 д.) + (481 грн. х 30%)) + ((з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року - 433 грн.80 коп. (482 грн. х 30% х Зміс.)) + ((з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року - 448 грн. 20 коп. (498 грн. х 30% х 3 міс.)), фактично відповідач виплатив позивачці підвищення за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 357 грн. 61 коп. (з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року - 63 грн. 61 коп. ((48 грн. 10 коп. : 31 д. х 10 д.) + 48 грн. 10 коп.) + ((з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року - 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.)) + ((з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року - 149 грн. 40 коп. (49 грн. 80 коп. х 3 міс.)) (а.с.4).

Позивачкою розрахунок підвищення за 2007 рік здійснено невірно, так як невраховано збільшення прожиткового мінімуму на 1%, у зв'язку з чим суд у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України вбачає за необхідне вийти за рамки позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані  діяти лише  на підставі,  в  межах  повноважень та у  спосіб,  що  передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов позивачки необхідно задовольнити частково, оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідач в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивачки на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та відмовив у його відновленні, тому
така його дія є протиправною.

Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, на відповідача необхідно покласти обов'язок здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом для здійснення соціальних виплат з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норми діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.

Положення ст.7 Закону, якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи свою бездіяльність щодо непідвищення пенсії тим, що кошти до Пенсійного фонду України з Державного бюджету не надходили, суд не бере з наступних підстав.

Ст.88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у ст.7 Закону.

Ст.57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов'язані з виплатою пенсій в межах його фактичного дефіциту коштів на цю мету, покриваються за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.

Отже, безпідставними є посилання відповідача на відсутність надходжень з Державного бюджету як на підставу ненарахування та невиплати позивачці зазначеного підвищення до пенсії.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачки, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивачки та відповідач у справі є належним.

Суд також не приймає посилання відповідача на ч.1 ст.100 КАС України, враховуючи положення ч.4 ст.99 КАС України, оскільки вбачається, що позивачка не пропустила строку звернення до адмінстративного суду за захистом своїх прав, так як є особою похилого віку, проживає в сільській місцевості, сподіваючись на добровільне врегулювання спору, що стався з вини відповідача, скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору, звернулася до відповідача з приводу виплати підвищення до пенсії як дитині війни, виходячи із мінімальної пенсії за віком, від якого як від суб'єкта владних повноважень 27 лютого 2009 року отримала за результатами розгляду її звернення офіційну письмову відповідь щодо відмови у підвищенні до пенсії за 2006 та 2007 роки та проведенні перерахунку розміру підвищення за 2008 рік (а.с.8-9).

Решту заявлених позовних вимог вбачається за необхідне залишити без задоволення, оскільки Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року дію норми, яка визначала право позивачки на зазначене підвищення пенсії, було зупинено відповідними вищезазначеними законами про Державний бюджет України, а суд не може застосовувати недіючу норму.

З 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року ст.6 Закону була чинна в новій редакції від 28 грудня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дана норма була визнана неконституційною, тому вбачається, що автоматично з 22 травня 2008 року ст.6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року є нечинною та набирає чинності стара редакція.

Одночасно позивачка просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування підвищення та забезпечити його виплату у відповідній сумі, проте в даному випадку суд не має можливості вирішити таку позовну вимогу, оскільки судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії позивачці, що стане підміною функцій відповідача, що є неприпустимим відповідно до чинного законодавства.

Із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору (а.с.14).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року" та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону, Законами України "Про соціальний захист дітей війни", "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.8,9,10,11,12,18,69,71, 86,94,99,100,159,160,162,163,167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дії протиправною та зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення дитині війни та забезпечити його виплату задовольнити частково.

Визнати дію управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та проведенні виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканці АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Стягнути із управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.