Справа № 2-1451 /2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            25 жовтня 2010 року, Шишацький районний суд Полтавської області, в складі головуючого – судді  Рябченка В.В., при секретарі – Барабан Ю.С., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Шишаки цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Харківського державного авіаційного підприємства,  заводу «ТОРА» Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

                                              В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся в Шишацький районний суд Полтавської області з позовом до відповідачів з зазначеними позовними вимогами, в позовній заяві вказав, що 23.05.2005 року він був зарахований на посаду інженера-технолога заводу «ТОРА» ХДАВП, наказ № 191/л від 23.05.2005 року. З 2006 року він займав різні посади у відповідача, а останній час працював провідним інженером конструктором згідно наказу № 169/л від 01.07.2009 року.

             Наказом № 172/л від 28.07.2010 року  позивач був звільнений  з займаної посади по          п.4 ст.40 КЗпП України за прогул.

            Позивач вважає своє звільнення незаконним, так як воно було проведено з порушенням ст.ст. 149, 252 КЗпП України, а крім того є зведенням з ним рахунків, за те що він вимагав виплатити йому кошти за знаходження у закордонному відрядженні з 07.08.2008 року по 12.09.2008 року, тому просив суд поновити його на посаді провідного інженера-конструктора заводу « ТОРА» ХДАВП з 28 липня 2010 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути курсову різницю інфляції та пеню за користування його коштами в сумі 16431,75 гривень, судові витрати на правову допомогу, та 50000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, стягнуті з заводу кошти повернути йому за рахунок директора заводу ОСОБА_3.

    В судовому засіданні  позивач  підтримав позов, просив суд задовольнити його позовні вимоги.

    Представники відповідачів та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися,  про місце і час розгляду справи повідомлений своєчасно у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх  відсутності  не заявляли, а тому суд, на підставі ст..169 ЦПК України, та  за згодою  позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів ( постановляє заочне рішення), що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення  позивача, свідка ОСОБА_4, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають до часткового задоволення з слідуючих підстав.

            Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2,  23.05.2005 року  був зарахований на посаду інженера-технолога заводу «ТОРА» ХДАВП, наказ № 191/л від 23.05.2005 року.

            З 2006 року він займав різні посади у відповідача, а останній час працював провідним інженером конструктором згідно наказу № 169/л від 01.07.2009 року.

             Наказом № 172/л від 28.07.2010 року  позивач був звільнений  з займаної посади по          п.4 ст.40 КЗпП України за прогул.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно був відсутній на робочому місці 27.07.2010 року, але причиною цього став той факт, що він не зміг своєчасно повернутися з відпустки з м. Керч АР Крим, так як не зміг взяти квитки на потяг, про це він повідомив на завод в приймальню директора, даний факт також підтвердив свідок ОСОБА_4, але не дивлячись на це, директором заводу ОСОБА_3, 28.07.2010 року був виданий наказ про його звільнення за прогул, при цьому директор навіть не надав можливості надати йому письмові пояснення з цього приводу.

Згідно ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за поперньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Власник, або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що звернення директора заводу «ТОРА» ОСОБА_3 до профкому заводу про дачу згоди на звільнення позивача ОСОБА_2 з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України було направлено 02.08.2010 року ( а.с.11), тобто  уже після видачі 28.07.2010 року наказу про його звільнення, не дивлячись на те, що позивач є заступником голови профкому заводу.

03.08.2010 року, подання директора заводу «ТОРА» про дачу згоди на звільнення позивача ОСОБА_2 з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України було розглянуто профспілковим комітетом заводу, який прийняв рішення не дати згоди на звільнення позивача з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України, оскільки він за час роботи на заводі не мав порушень трудової  та виробничої дисципліни. Цим же рішенням профкому заводу, члену профкому ОСОБА_2, було оголошено догану по профспілковій лінії.

Таким чином суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи за прогул було проведено з грубим порушення трудового законодавства, а тому вважає, що його позовні вимоги про поновлення на посаді провідного інженера конструктора заводу «ТОРА» ХДАВП з 28.07.2010 року підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату  працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому суд вважає, що на користь позивача з заводу « ТОРА» необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 28 липня 2010 року по 25 жовтня 2010 року включно, в сумі 4083,32 гривні, при цьому суд приймає до уваги розрахунок позивача, виходячи з його середньомісячного заробітку 1449 гривень, який вказаний відповідачем в наказі про звільнення від 28.07.2010 року ( а.с.10).

Стосовно заявленої позивачем ОСОБА_2 вимоги про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди в сумі 50000 гривень, то суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму дві тисячі гривень.

Позивач ОСОБА_2 також просив суд стягнути з відповідачів на його користь16431,75 гривень, як курсову різницю, інфляційну суму, 3% річних та пеню за користування його коштами, які не були виплачені своєчасно у зв’язку з відрядженнями за кордон, суд вважає що дані позовні вимоги позивача необхідно залишити без розгляду в зв’язку ненаданням позивачем достатніх доказів, необхідних для вирішення даного питання по суті.

Стосовно вимог позивача щодо покриття шкоди, заподіяної підприємству за рахунок директора заводу ОСОБА_3, то суд вважає дані вимоги передчасними, оскільки дане питання повинно вирішуватися в порядку регресу заводом « Тора» ХДАВП.

Позивач ОСОБА_2 також просив суд стягнути на його користь з відповідачів за послуги адвоката 5000 гривень згідно наданої угоди та квитанції ( а.с. 34,35), але оскільки представником позивача,  адвокатом ОСОБА_1 не надано розрахунку виконаної роботи, то суд вважає дану суму гонорару значно завищеною і приходить до висновку, що за послуги адвоката з відповідача необхідно стягнути одну тисячу гривень.

Також суд вважає, що кошти на користь позивача необхідно стягувати лише з заводу «ТОРА», який має самостійний баланс і самостійно проводить всі фінансові розрахунки.

    На підставі ст.ст. 43, 232 ,233, 235,237-1,252 КЗпП України,    керуючись ст.ст. 10,11,60, 84, 88, 209,212-215,218, 367 ЦПК України,   суд, -

                                                      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги позивача ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на посаді провідного інженера конструктора заводу «ТОРА» Харківського державного авіаційного виробничого підприємства з 28 липня 2010 року.

Стягнути з заводу «ТОРА» ХДАВП на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2010 року по 25.10.2010 року в сумі 4083,32 гривні, 2000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, та 1000 гривень в порядку відшкодування витрат на допомогу адвоката, а всього стягнути 7083 ( сім тисяч вісімдесят три) гривні 32 копійки, в задоволенні решти позовних вимог в цій частині позову – відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача  на його користь16431,75 гривень, як курсову різницю, інфляційну суму, 3% річних та пеню за користування його коштами, які не були виплачені своєчасно у зв’язку з відрядженнями за кордон – залишити без розгляду.

Стягнути з відповідача – заводу «ТОРА» Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на прибуток держави судовий збір в сумі 70,83 гривні, та 120 гривень в порядку відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць -  допустити до негайного виконання

             Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом за письмовими заявами відповідачів, поданими ним протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання на протязі 10 днів з дня його проголошення до Шишацького районного суду апеляційної скарги.

 Головуючий , суддя                             / підпис/                                                              В.В.Рябченко    

Копія вірна  :

Голова Шишацького

районного суду

Полтавської обл.                                                                                   В.В.Рябченко  

Рішення набрало законної сили

Голова Шишацького

районного суду

Полтавської обл.                                                                                                           В.В.Рябченко