Справа №  2-391

        2010  року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року                                                    Городищенський   районний   суд

                                                   Черкаської  області

в  складі :

судді                                                               Подороги Л. В.

при  секретарі                                               Ґудзь І.І.

    розглянувши  у відкритому судовому  засіданні  в  місті  Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як «дитині війни», -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду в Городищенському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни».    

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, з 1 січня 2006 року, йому повинно було виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Звернувшись до Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі з письмовою заявою про підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, позивач отримав відмову, яку вважає неправомірною. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Вказане рішення КСУ, є обов’язковим до виконання на території України. Як особа, що має статус «дитини війни», ОСОБА_1 вважає, що має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 просить суд задовольнити його позовні вимоги визначивши йому право на отримання невиплаченої соціальної допомоги та зобов’язати відповідача провести йому нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09.07.2007 року по 31.05.2010 року.  

           У судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі  Черкаської області – ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 7 цього ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Бюджет пенсійного фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, і кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, тому в органів Пенсійного фонду не було і на даний час немає законних підстав для збільшення цієї виплати. Також вказала, що у Законі України «Про державний бюджет на 2007р.» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50 % від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за  умови, що людина яка має статус «дитини війни», за життя визнана інвалідом. З 01.01.2008 року, питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо  врегульовано Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постановою Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 р. № 530, згідно з якими, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії  виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з цим, дітям війни, починаючи з 01.01.2008р., щомісячно,  виплачувалась надбавка у розмірі 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р., і до тепер 49.80 грн.. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розмірів пенсії, призначених цим законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується.

Суд, розглянувши позов у межах заявлених позовних вимог, вислухавши представника відповідача Пістун О.В., врахувавши думку позивача ОСОБА_1,  дослідивши матеріали справи, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що даний позов є частково обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

Пенсійний Фонд України діє на підставі положення  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на яке покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління, відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пунктом 4.2 вищенаведеного Положення передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» № 2195–ІV   від  18.11.2004р., який набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України – ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей».

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Законом України від 19.01.2006р. № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», вказаний пункт ст. 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції : «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01.01.2006р., а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Даний Закон набрав чинності  02.04.2006р.. Однак, Кабінетом Міністрів України, протягом 2006р., будь-які рішення на  виконання вимог статті 110  Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.

Ст. 152  Конституції України зазначає, що закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до  Закону України № 489–V від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007рік» (ст. 71 пункт 12),  зупинено дію положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», та ст. 111 цього Закону встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195 – ІV від 18.11.2004р., і виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення ЗУ № 489–V від 19.12.2006р., яким зупинено дію  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та положення п. 3 ст. 71 ЗУ № 489–V від 19.12.2006р., визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнано неконституційними. Таким чином, із  01 січня по 09 липня 2007 року, до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи статті 111 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007рік», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим, мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». І після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення,  знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, з часу прийняття цього Рішення, відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», суб’єкт владних повноважень порушив з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., оскільки, дія Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік» закінчується  31 грудня 2007р..  

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107- VІ «Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», таке підвищення провадиться за їх вибором, згідно з одним із законів».

Однак, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України» від 22.05.2008р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року, застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а  з 22 травня 2008 року  -  стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», як така, що поновила свою дію у часі, і з цієї дати, особа із статусом дитина війни має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, та  повинна була застосовуватись до позивача.

Відповідно до ч. 1  ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

При визначені  розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідачу, слід застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність – ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  І при розрахунку державної пенсії, передбаченої ЗУ № 2195–ІV від  18.11.2004р., застосуванню підлягає  розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком. Так, статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 406,00грн., з 1 жовтня – 411,00грн.. Статтею  58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470,00грн., з 1 квітня – 481,00грн., з 1 липня – 482,00грн., з 1 жовтня – 498,00грн..  Статтею  54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від  20.10.2009р. № 1646-УІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), стаття 1, встановлює прожитковий  мінімум осіб, які втратили працездатність, на одну особу на місяць у розмірі: з 01.12.2009р. – 734,00грн., з  01 січня 2010р. – 695,00грн. .

Положення ч.3 ст. 28 ЗУ  № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки  чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV від  18.11.2004р., має статус дитини війни, у зв’язку з чим, за ст. 6 даного Закону, має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач – Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області, не проводив зазначені виплати у вищенаведених розмірах, посилаючись на відсутність відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.  

Отже, позивачем  недоотримана щомісячна соціальна державна допомога і,  суд вважає доведеною вимогу позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області нарахувати та виплатити недоплачену допомогу як «дитині війни» в період  з  15.12.2008 р. по  12.05.2010р. .

З огляду на вищевикладене вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-ІV від  18.11.2004р. і здійснити позивачу відповідні нарахування,  але, у порушення вимог вказаної статті, відповідач таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій, з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, як і на не визначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни,  суд  до уваги не бере.

Враховуючи вищевикладене, керуючись  Конституцією України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни» №2195-ІV  від  18.11.2004р., Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  Законом України «Про державний бюджет України на 2008рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,  Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від  20.10.2009р. № 1646-VІ, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженим Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001,  Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-14, ухвалою Конституційного Суду України у справі № 2-25/2009р. «про відмову у відкриті конституційного провадження за конституційним подання Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальна пенсія за віком», що міститься у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. ст. 5, 6, 10, 15, 30, 60, 158, 212,  213, 215,  294 Цивільно - процесуального Кодексу  України ,   суд, -

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як «дитині війни» -   задовольнити частково.

             Управлінню пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області  здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1 ,  згідно  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22 .05.2008р. по 31.05.2010р.,  з урахуванням сум,  виплачених в цей період.                              

Стягнути з Державного бюджету України  судові витрати на користь ОСОБА_1 в  сумі  171 (сто сімдесят одна) грн. 00 коп. .  

В іншій частині позовних вимог –  відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через суд першої інстанції, протягом 10 днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

          Суддя:                                                                                  Л. В. Подорога