Справа № 2-1709/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року                             м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційно промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сохацького І.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сохацького І.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позовній заяві вказує, що 17 травня 2006 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний кредит № 438/06, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 15000 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 11 травня 2016 року (включно) із сплатою 12,0 відсотків річних. Договором про внесення змін № 796/07 до договору про іпотечний кредит № 438/06 від 06 червня 2007 року внесено зміни до п. 2.1. Зокрема, п. 2.1 основного договору викладено в наступній редакції: "2.1. Банк надає Позичальнику кредит у сумі 30000,00 (Тридцять тисяч) доларів США (що складає - 151500,00 гривень, згідно офіційного курсу НБУ на день укладення цього договору, встановленому на рівні 100,00 доларів США дорівнює 505,00 гривень) на умовах, передбачених цим Договором".

Згідно іпотечного договору № 439/06 від 17 травня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 857, в забезпечення вимог акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), що виникають з договору про іпотечний кредит № 438/06 від 17 травня 2006 року, позивач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 30,6 кв. м., житловою площею 16,6 кв. м., яка розташована за адресою: 33000, АДРЕСА_1.

02 липня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1164, яким запропоновано звернути стягнення на однокімнатну квартиру загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 16,6 кв. м., яка розташована за адресою: 33000, АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.1997 р. ОСОБА_6, приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу, за реєстровим № 1912; реєстраційний номер 14694789.

Про зазначені вище дії позивач дізнався випадково на початку жовтня 2009 р. від сусідів по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де він не проживає, які повідомили про те, що приходив державний виконавець для того, щоб описати квартиру.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса, вчинений 02.07.2009 р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І. С. прийнятий з порушенням чинного законодавства України, порушує його права як власника квартири.

Законом України "Про іпотеку" не передбачено право іпотекодержателя до закінчення строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, до закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору відсутні підстави для вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 передбачено, що виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. Тобто, передбачено пряму заборону вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі до закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору.

Цим же пунктом передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Проте, жодної письмової вимоги від банку він не отримував, а тому і не був повідомлений про порушення основного зобов'язання боржником в належному порядку. Тобто, нотаріус мав пересвідчитися в одержанні ним письмової вимоги.

В судове засідання позивач не з’явився, хоча повідомлявся про час і місце судового засідання, про причини нез’явлення до суду не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі позивача та його представника, оскільки в попередніх судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали та дали пояснення по суті позовних вимог, просять, прийняти рішення, котрим визнати виконавчий напис від 02 липня 2009 р. зареєстрований в реєстрі за № 1164, вчинений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І. С. за заявою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) Філія "Відділення Промінвестбанку в місті Рівне" до ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню та скасувати його.

Представник відповідача позовні вимоги позивача заперечив з тих підстав, що 17 травня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) від імені якого діє філія „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне", і ОСОБА_7, було укладено договір про іпотечний кредит № 438/06, та договір про внесення змін № 894/06 від "07" вересня 2006 року; договір про внесення змін № 796/07 від "06" червня 2007 року; договір про внесення змін № 1004/07 від "11" липня 2007 року; договір про внесення змін № 750/08 від "31" липня 2008 року, за якими позичальником було отримано від банку кредит в сумі 39000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором майновим поручителем ОСОБА_2 було передано в іпотеку однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: 33000, АДРЕСА_1, що було оформлено Іпотечним договором № 439/06 від 17 травня 2006 р. посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за р. № 856.

Позичальником не виконувалися взяті на себе зобов'язання  перед відповідачем за кредитним договором, щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, чим було порушено п. п. 2.1., 2.2., 5.2.1., 5.2.2. кредитного договору.

В зв'язку з вищевказаними порушеннями умов кредитного договору, відповідачем було вручено особисто позичальнику та іпотекодавцю під розписку письмову вимогу про усунення порушення виконання основного зобов'язання № 09-02/414 від 11.03.2009р., з вимогою щодо виконання взятих на себе зобов'язань та погашення суми заборгованості за кредитним договором. Проте, вищевказані вимоги були позичальником та іпотекодавцем проігноровані та невиконані.

02 липня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким Ігорем Семеновичем, за заявою відповідача вчинений виконавчий напис за реєстровим № 1164, який повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позичальник дійсно мав на момент вчинення виконавчого напису непогашену заборгованість перед відповідачем за кредитним договором.

Таким чином, звернення відповідачем стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису повністю відповідає умовам укладеного між відповідачем та позивачем договору іпотеки та чинному законодавству. Просить відмовити у задоволенні позову.

Приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький І.С. в судове засідання не з’явився, хоча неодноразово повідомлявся про час і місце судового засідання належним чином, про причини нез’явлення до суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши всі обставини справи, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши докази, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного переконання.

Судом встановлено, що 17 травня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) від імені якого діє філія „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне", і ОСОБА_7, було укладено договір про іпотечний кредит № 438/06, після укладення договору про іпотечний кредит сторонами було укладено договір про внесення змін № 894/06 від "07" вересня 2006 року; договір про внесення змін № 796/07 від 06 червня 2007 року; договір про внесення змін № 1004/07 від 11 липня 2007 року; договір про внесення змін № 750/08 від 31 липня 2008 року, за якими ОСОБА_4 було отримано від банку кредит в сумі 39000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором майновим поручителем ОСОБА_2 було передано в іпотеку однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: 33000, АДРЕСА_1, що було оформлено Іпотечним договором № 439/06 від 17 травня 2006 р. посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за р. № 856.

ОСОБА_4 не виконувалися взяті на себе зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором, щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, чим було порушено п. п. 2.1., 2.2., 5.2.1., 5.2.2. договору про іпотечний кредит № 438/06 від 17 травня 2006 року.

02 липня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким Ігорем Семеновичем, за заявою відповідача вчинений виконавчий напис за реєстровим № 1164.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач в судовому засіданні вказував на те, що його не було повідомлено ні банком ні нотаріусом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Дані твердження спростовуються матеріалами справи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було вручено особисто ОСОБА_4 та ОСОБА_2 під розписку письмову вимогу про усунення порушення виконання основного зобов'язання № 09-02/414 від 11.03.2009 р., з вимогою щодо виконання взятих на себе зобов'язань та погашення суми заборгованості за кредитним договором про, що свідчить їх особистий підпис. Проте, вищевказані вимоги були позичальником та іпотекодавцем проігноровані та невиконані.

Відповідно до пункту 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за договором про іпотечний кредит вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 договору про іпотечний кредит строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені договором про іпотечний кредит строки сум відсотків (сум комісійної винагороди за надання/управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені штрафу), що передбачені договором про іпотечний кредит.

ОСОБА_4 у встановленні кредитним договором строки не виконувала зобов'язання по сплаті платежів, чим порушила умови кредитного договору і як наслідок, у іпотекодавця виникло право звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису раніше строку дії кредитного і іпотечного договорів.

Факт порушення позивачем умов кредитного договору і договору іпотеки підтверджується письмовою вимогою № 09-02/414 від 11.03.2009 р., та поясненнями, як самого позивача так і представника відповідача. На письмовій вимозі № 09-02/414 від 11.03.2009 року наявний підпис позивача про отримання даної вимоги. Як встановлено в судовому засіданні позивач з моменту отримання повідомлення-вимоги та письмового попередження не сплатив жодного платежу. За таких обставин, суд вважає, що стягувач ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” від імені якого діє філія „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне” та нотаріус вжили необхідних заходів про попередження боржника за тридцять днів про вчинення виконавчого напису.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 передбачається право на звернення стягнення на заставлене майно, у разі якщо право звернення виникло на підставі нотаріально посвідченої угоди. Такими угодами є договір іпотеки і договір застави.

п. 283 Інструкції передбачає вчинення виконавчого напису саме на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Згідно п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи у разі якщо заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність заборгованості передбачає: наявність належних документів (доказів), які вказують на виникнення, розмір і вид заборгованості і передбачених чинним законодавством; відсутність документів (доказів), що підтверджують спір щодо виникнення, розмір і вид заборгованості.

На момент вчинення виконавчого напису розмір зобов'язання позивачем не оспорювався в порядку, визначеному чинним законодавством.

На переконання суду, позивач безпідставно стверджує, що відповідачем не було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Так, для вчинення виконавчого напису, відповідачем було надано: заяву про вчинення виконавчого напису; договір про іпотечний кредит № 438/06 від 17 травня 2006 року, іпотечний договір № 439/06 від 17 травня 2006 року; письмову вимогу № 09-02/414 від 11.03.2009 року та розрахунки заборгованості позивача перед відповідачем.

Отже, суд вважає, що банк та приватний нотаріус, який вчиняв виконавчий напис діяли в межах чинного законодавства і вжили заходів необхідних для підтвердження безспірності заборгованості по кредитному договору та правомірно звернули стягнення на предмет іпотеки. У зв’язку з чим позовні вимоги позивача є недоведеними.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 49, 590 Цивільного Кодексу України ст. ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 10, 60, 88, 130, 212, 213, 215, 220 ЦПК України, п. 282, 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційно промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Рівне”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сохацького І.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                         С.В.Рогозін

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.09.2010 року