Судове рішення #1155465
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ         

 

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

            

"15" жовтня 2007 р.                                                             Справа №  03/3505

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Єфіменка В.В.,

з секретарем Макарченко Н.П.,

за участю прокурора Горюнової І.В.

та представників сторін:

від позивача- Німич О.В., за довіреністю,

від  відповідача -ОСОБА_1 за довіреністю,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом прокурора Черкаської області  в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Черкаський приладобудівний завод" , м.Черкаси,    

до   приватного підприємця ОСОБА_2  м.Черкаси  

про  стягнення 11321,71 грн.,

 

                                                          ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача 9671 грн. 71 коп. вартості вантажу, який не був доставлений перевізником та затрати на транспортування додаткової партії електровентиляторів в сумі 1650 грн. по договору про надання транспортних послуг від 17.01.2007 р. № 01/06-67.

Представник позивача і прокурор позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач  відзиву на позов суду не подав, його представник в судовому засіданні позов визнав частково.

                    Суд, вислухавши представників сторін, прокурора,  дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (ВАТ "Черкаський приладобудівний завод")  зареєстрований 28.09.98 р. за № 7280 юридичним відділом виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Згідно розпорядження Фонду державного майна України № 935-РРА та сертифікату № 3 від 30.07.99 57811292 акцій, що становить 99,45% статутного фонду підприємства, належать державі.

ВАТ «Черкаський приладобудівний завод»входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1734 від 23.12.04 р. зі змінами від 08.12.06 р. та до переліку підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 244-р від 26.04.07.

17.01.2007 р. між ВАТ "Черкаський приладобудівний завод" та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 01/06-67 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів замовника (ВАТ «Черкаський приладобудівний завод») по території України, у відповідності з яким перевізник зобов'язався своєчасно доставити вантаж у пункт призначення і передати Замовнику  з супровідними документами.

П. 4.1. вищевказаного договору сторони передбачили, що після виконання перевезення перевізник звітується перед замовником і здає вантаж згідно акту передачі.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19.02.2007 р. автомобілем МАЗ держаний номер 023-59 МА через відповідача, позивачем було направлено на адресу ЗАТ «Запорізький автомобільний завод»198 електровентиляторів.

20.02.2007 р. на території автозаводу у м.Запоріжжя було виявлено на автомобілі МАЗ держаний номер 023-29 МА відсутність пломб, пошкодження тенту та недостачу 114 електровентиляторів на суму 9 671,71 грн., що підтверджується актом  № 1 від 20.02.07.

Факт отримання і перевезення вантажу (електровентиляторів) відповідач не оспорює.

У своїй позовні й заяві позивач посилається на те, що внаслідок недостачі вантажу, виявленої 20.02.2007 р., ним додатково було відправлено, за власні кошти, в адресу ЗАТ «Запорізький автомобільний завод»114 електровентиляторів вартістю 70,70 грн. (без ПДВ) кожний, на суму 9 671,71 грн. (з ПДВ).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правове регулювання перевезення вантажів міститься в главі 32 Господарського кодексу України, яка містить, зокрема такі положення.

Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.

Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату), розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу.

У разі переривання або припинення перевезення вантажів з незалежних від перевізника обставин перевізник зобов'язаний повідомити вантажовідправника і одержати від нього відповідне розпорядження щодо вантажу.

Перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу.

Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.

Вантаж, не одержаний протягом місяця після повідомлення перевізником одержувача, вважається невитребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку.

Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Вантаж, який був поданий Замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини Замовника.

Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці.

Після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів.

Вантажі, які підлягають спеціальній охороні та супроводу за переліками, що затверджуються в установленому Законом України "Про транспорт" порядку, а також вантажі, що швидко псуються (стаття 14), приймаються для перевезення і супроводжуються представником Замовника.

У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.

При супроводженні вантажу представником Замовника на нього покладаються такі обов'язки: приймання вантажу від відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в пункті призначення одержувачу. Експедитори в дорозі повинні суворо виконувати протипожежні правила, правила по охороні праці і техніці безпеки.

За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).

Замовник несе перед Перевізником відповідальність за пошкодження або знищення рухомого складу і пристроїв до нього з вини Замовника під час приймання вантажів для перевезення.

Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній.

Тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажів визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та зазначається на вантажних місцях. Порядок визначення ваги вантажів наведений у розділі 6 цих Правил.

Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та способу її визначення виконується Замовником.

Вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто, переважуванню не підлягають. Водій, який виконує обов'язки експедитора, при відсутності слідів пошкодження тари або упаковки приймає такий вантаж у Замовника відповідно до маси, зазначеної на маркуванні.

Перевізник може вимагати додаткової перевірки кількості вантажу.

Замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

Умови приймання вантажів для перевезення, які не передбачені цим розділом Правил, визначаються правилами перевезень окремих видів вантажів.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

 Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Зобов'язання у відповідності з ст.526 Цивільного Кодексу України і ст.193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Факт недостачі електровентиляторів, виявлений вантажоодержувачем, відповідачем не оспорюється.

Оцінюючи доводи позивача щодо вимог про стягнення з відповідача затрат на транспортування додаткової партії електровентиляторів, суд приходить до висновку, що доказів того, що додаткова партія електровентиляторів доставлена вантажоотримувачу позивачем за власний рахунок (а.с.12) має оплачуватись відповідачем.

Факт несвоєчасного виконання зобов”язання відповідачем по розрахунках підтверджується поданими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-          договором про надання транспортних послуг від 17.01.2007 р. № 01/06-67;

-          актом № 1 від 20.02.2007 р.;

-          накладною від 19.02.2007 р. № 76;

-          рахунком-фактурою № 77 від 21.02.2007 р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути  9671 грн. 71 коп. вартості вантажу, який не був доставлений перевізником по договору про надання транспортних послуг від 17.01.2007 р. № 01/06-67.

Оскільки позов заявлено прокурором, який відповідно до п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” звільнений від сплати мита, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача 102 грн. держмита.

У відповідності з додатком № 1 і № 8 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” Державна судова адміністрація України є стягувачем до бюджету оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу розгляду справ у судах за кодом бюджетної класифікації 22050000.

Вартість послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -

                                                                         ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2  АДРЕСА_1, код НОМЕР_1   :

-          9671 грн. 71 коп. вартості вантажу на користь Відкритого акціонерного товариства  "Черкаський приладобудівний завод", м.Черкаси, вул.30 років Перемоги,5/1, код 14309572;

-          102 грн. із зарахуванням в доход державного бюджету України стягувачем щодо якого є ДПІ у м.Черкаси отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31117095700002 банк ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації -22090200 символ звітності банку -095 через Придніпровський відділ державної виконавчої служби  Черкаського міського управління юстиції;

-          118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  із зарахуванням в доход державного бюджету України стягувачем щодо якого Управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31117095700002 банк ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації -22050000 символ звітності банку - 095 через Придніпровський відділ державної виконавчої служби  Черкаського міського управління юстиції.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

 

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського  суду протягом 10 діб.

 

                    Суддя                                                                                В.В.Єфіменко

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація