Справа № 2-а-959/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., при секретарі Гапоненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Голосіївського ВДАІ в м.Київ прапорщика міліції Батрак Віктора Дмитровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Голосіївського ВДАІ в м.Київ прапорщика міліції Батрак Віктора Дмитровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення . Свої вимоги аргументує тим, що 26 вересня 2010 року о 07 годині 53 хвилин інспектором ДПС було складено на нього адміністративний протокол в якому зазначено, що він керуючи автомобілем ДЕУ СЕНС д.н.з. СВ5112(транзит) в м.Київ по вулиці Ломоносова виїхав на перехрестя з вулицею Василівською на заборонний сигнал ( червоний) сигнал світлофора. На підставі даного протоколу інспектором було винесено постанову та накладено на позивача стягнення в розмірі 510 гривень штрафу. Позивач в позовній заяві зазначає, що він разом з пасажиром, ОСОБА_3, дійсно були в м.Київ, але Правил дорожнього руху не порушували, оскільки під»їхавши до перехрестя вище названих вулиць він зупинився перед стоп-лінією на червоне світло світлофора і лише після ввімкнення зеленого світла він продовжив рух праворуч. Через 200-250 метрів від перехрестя їх наздогнав автомобіль ДПС і зупинивши інспектор повідомив , що він проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора. Незгоду з інспектором позивач виклав в письмовому поясненні в протоколі, але інспектор на його пояснення не реагував. В зв»язку з чим позивач і вимушений був звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що порушень Правил дорожнього руху не допускав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений вчасно, однак не повідомив причини своєї неявки та ненадав заперечення проти позову.
Свідок, ОСОБА_3, в судовому засідання зазначив, що він дійсно 26.09.2010 року разом з позивачем знаходився в м.Київ. При під»їзді до перехрестя вулиць Василівська-Ломоносова позивач зупинився на заборонний сигнал світлофора і після ввімкнення зеленого світла світлофора продовжив рух, повернувши праворуч. Через 200-250 метрів їх зупинили працівники ДПС, спочатку перевірили документи, а потім повідомили, що позивач проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, хоча такого порушення він не вчиняв. Також зазначив, що він також являється водієм і при під»їзді до перехрестя сам звертав увагу на світло світлофора, яке на момент початку руху, після зупинки, було зеленим.
Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку про задоволення вимог Бойко.О.Б. з наступних підстав:
Стаття 55 Конституції України зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Частина 6 ст. 71 КАС України встановлює, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Судом було запропоновано відповідачу надати докази по справі, що підтверджується матеріалами справи .
Стаття 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 зафіксовано, що ОСОБА_126 вересня 2010 року о 07 годині 53 хвилин керуючи автомобілем ДЕУ СЕНС д.н.з. СВ5112(транзит) в м.Київ по вулиці Ломоносова виїхав на перехрестя з вулицею Василівською на заборонний сигнал( червоний) сигнал світлофора. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що з незгоден, правил дорожнього руху не порушував( а.с.5).
З копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що її було винесено відносно ОСОБА_1 за проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора , чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР та за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено стягнення в розмірі 510 гривень( а.с.4).
Крім того, було встановлено, що відео та фото фіксація підчас порушення вимог ПДР не проводилась, відповідачем належним чином не зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, до протоколу не приєднано жодного доказу ( наприклад, пояснення свідків, показання технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження). В той же час інших доказів, які б підтверджували винність позивача судовому засіданні не було встановлено, а тому суд вважає недоведеним наявність у діях позивача порушення п.8.7.3(е) ПДР, та вважає, що підстави наведені ОСОБА_1 та свідком знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та є достатніми для скасування постанови, яку суд вважає незаконною.
На підставі 293 КУпАП , керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Голосіївського ВДАІ в м.Київ прапорщика міліції Батрак Віктора Дмитровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .
Визнати дії інспектора ДПС Голосіївського ВДАІ в м.Київ прапорщика міліції Батрак Віктора Дмитровича – неправомірними.
Постанову інспектора ДПС Голосіївського ВДАІ в м.Київ прапорщика міліції Батрак Віктора Дмитровича серії АА № 346864 від 26 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати і провадження в справі закрити.
Постанову остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Коваленко А.В.