Справа № 22ц-14452/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Петунін І.В.
Категорія – 24 Доповідач - Азевич В.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Резникової Л.В.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Димитрівського міського суду від 21 червня 2010 року частково задоволений позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» - стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за теплову енергію за період 01.01.2006 року по 01.05.2010 року у розмірі 7 394-81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 23-80 грн., а також з відповідачки стягнуто в доход держави судовий збір – 73-95 грн.
На дане рішення відповідачка подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд помилково виходив з того, що між нею та позивачем існують договірні відносини, оскільки діючим законодавством встановлена письмова форма договору. Вважає, що наявність особового рахунку не може бути доказом укладення договору, виходячи зі змісту частин 3 та 5 статті 203 ЦК України. Суд мав би застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України.
Вона надала докази того, що фактично не отримувала від позивача послуги. З 2003 року вона не оплачує за теплопостачання, оскільки воно відсутнє.
Вважає, що суд не врахував строки позовної давності, стягнувши суму заборгованості за період з 01.01.2006 року по 01.05.2010 року.
Відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач просив розглянути справу за відсутності представника ОКП «Донецьктеплокомуненерго».
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно вирішив спір по суті позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка в період з 01.07.2000 року до 01.05.2010 року була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 22.01.2008 року. На її ім’я відкритий особовий рахунок №3910.
Згідно актам про підключення та відключення опалення до вказаного житлового будинку в період опалювального сезону надавалася теплова енергія. Представниками позивача складалися акти щодо температурного режиму та про відсутність опалення в квартирі, у зв’язку з несправністю приладів центрального опалення. КП «СЕЗ» виносив на ім’я відповідачки попередження про необхідність заміни опалювальних приладів.
В порушення норм законодавства вона своєчасно не сплачує за користування послугою з теплопостачання, внаслідок чого, утворилася заборгованість у розмірі 10 251-27 грн.
Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачка повинна виконати зобов’язання по оплаті наданої послуги та не вправі відмовитися від цього зобов’язання в односторонньому порядку.
Суд не прийняв до уваги доводи відповідачки, оскільки вона не надала доказів щодо неналежного надання послуг, відповідно до порядку, який передбачений ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Судом відмовлено у стягненні заборгованості за період з 01.07.2000 року до 1 січня 2004 року на підставі ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР в редакції 1963 року, у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Також суд задовольнив заяву відповідачки про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року, відповідно до ст. ст. 257, 267 ЦК України в редакції 2003 року.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності від 22.01.2008 року відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1. Рішенням Димитровської міської ради від 21.12.2005 року надана згода КП №СЕЗ» на заміну договору найму вказаного приміщення, визнавши наймачем ОСОБА_1 замість померлого чоловіка ОСОБА_2 (а. с. 37, 38)
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення суми боргу за період з 01.01.2006 року по 01.05.2010 року не ґрунтуються на обставинах справи, оскільки представниками відповідача надані акти про підключення та відключення будинку на період опалювального сезону, про замір температурного режиму в квартирі, про стан опалювального обладнання в квартирі. З спірний період виникнення заборгованості відповідачка не зверталася до позивача з відповідними заявами про перерахунок оплати за теплопостачання. З її вини вийшли з ладу прилади системи централізованого опалення - радіатори, які вона з 2008 року не привела у належний для використання стан. Сума боргу за вказаний період відповідає наданому розрахунку. ( а. с. 7-8, 39-43, 50, 57, 64-122)
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом не був застосований строк позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 09.01.2009 року, що відповідно до ст. 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» с поживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно ст. 322 ЦК України в ласник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідачка повинна була укласти відповідний договір про надання послуги з опалення та підтримувати систему централізованого опалення в квартирі у належному стані, проте, вона на виконала цих обов’язків.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки її доводи необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
Апеляційний суд вважає, що при встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норми процесуального та матеріального права, яки би призвели до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Судді :