Справа № 22ц-13400/2010 р.             Головуючий у 1 інстанції Ладе В.Р.

Категорія – 57                     Доповідач - Азевич В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року              Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Резникової Л.В.,

суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.

при секретарі Поляковій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Амвросіївка Донецької області про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни,

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Амвросіївка Донецької області на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 31 березня 2010 року, –

В С Т А Н О В И В:

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 31 березня 2010 року частково задоволений зазначений позов.

  Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

Відповідач не погодився з рішенням суду, звернувся із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушенні норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що на законодавчому рівні не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії дітям війни, з яких коштів, та у якому порядку. На думку управління, не має підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення.

Мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму на осіб, які підпадають під дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», не розповсюджується.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /надалі Закон/, та суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен нарахувати  позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказаний вище період.

Висновок суду щодо поширення на позивача дії Закону відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки згідно з приписами статті 1 Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

Оскільки позивач є громадянином України та народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тому  має право на отримання державної соціальної підтримки дітей війни, що встановлена зазначеним Законом.

Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Ро змір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.

Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Так само, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог, правомірно враховано, що:

статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону – та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст. 6 Закону з 09 липня 2007 року;

та законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону викладено у новій редакції, якою виключено положення про нарахування щомісячної доплати до пенсії та підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – і згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст. 6 Закону з 22 травня 2008 року.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нарахувати та провести щомісячної доплати до пенсії за вказані вище періоди.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими оскільки з гідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, повинно здійснювати перерахунок підвищення до пенсій дітям війни.  

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що ст. 6 Закону втратила чинність. Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, вказана стаття є чинною.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

Відповідно до ч.1. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Амвросіївка Донецької області відхилити.

Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 31 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: