Справа № 22ц-13294/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Харченко О.П.
Категорія 27 Доповідач Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Бугрим Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Лєдовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року частково задоволений зазначений позов – стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики з урахуванням 3% річних у сумі 68 863-56 грн., судовий збір у розмірі 68-86 грн. і втрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та на правити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що суд належним чином не повідомив її про час та місце розгляду справи, тим самим позбавив права захистити свої права.
При цьому відповідачка зазначає, що судом безпідставно прийняті до уваги пояснення позивачки та показанні свідків. Для правильного вирішення спору суд повинен був призначити експертизу, але її представник був позбавлений можливості заявити таке клопотання.
Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність між нею та позивачкою договору позики, оскільки вона не брала гроші у борг.
Представник відповідачки ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивачка та її представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що згідно розписці від 03.04.2009 року відповідачка взяла в борг у ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 8 470 доларів США, та зобов’язалася повернути їх до 01.07.2009 року, але у вказаний термін борг не повернула. Окрім того, відповідачка 13.08.2009 року написала додаток до вказаної розписки про те, що вона повернула із занятих 8 000 грн. та 8 570 доларів США - 8 000 грн., та 100 доларів США, тому вона винна суму 8 470 доларів США.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийняв до уваги зазначену розписку та пояснення свідків, які підтвердили факт договору позики між сторонами.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У даному випадку договір позики був укладений у письмовій формі, на його підтвердження позивачка надала суду розписку. (а. с. 10, 29)
Згідно ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Відповідачка взагалі заперечує факт отримання грошей у борг від ОСОБА_1 та написання власноручно розписки, що наявна в матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони не ґрунтуються на обставинах справи та нормах діючого законодавства.
Як пояснив представник позивачки, вона останній час проживає у Російській Федерації в м. Москва у родичів. Йому навіть доводилося розшукувати її наприкінці 2009 року.
Відповідачка оскаржує друге заочне рішення, а перше заочне рішення по даній справі було ухвалено 19 лютого 2010 року. При цьому позивачка та її представник неодноразово зверталися до суду з заявами та клопотаннями, але не вказували адреси, де вона фактично проживає, та не заявляли клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного правового висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір 309-32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. не сплачені при апеляційному оскарженні рішення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: