ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з позовом про визнання недійсним рішення від 31.07.99 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський пивоварний завод", оскільки не була повідомлена належним чином про час і місце проведення загальних зборів, а також у зв'язку з відсутністю на засіданні передбаченої законом більшості акціонерів.

Відповідач Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський пивоварний завод" позов не визнав, посилаючись на проведення вказаних зборів акціонерів відповідно до чинного законодавства.

Рішенням від 29.05.03 Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя (суддя Костромитина В.С.), яке залишено без змін ухвалою від 07.08.03 апеляційного суду Донецької області (колегія суддів у складі: Песоцької Л.І. -головуючого, Кучерявої В.Ф., Власенко Л.І.),  у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані недоведеністю наявності правових підстав для визнання недійсними спірних загальних зборів акціонерів.

Згідно з ухвалою Верховного Суду України від 02.07.07 Вищий господарський суд України ухвалою від 14.08.07 порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, а також задоволення позову новим рішенням (з урахуванням уточнення в судовому засіданні).

Касатор доводить, що обставини, на які посилаються суди першої та апеляційної інстанцій, не доведені належними доказами, зокрема, за відсутністю підпису реєстратора і реєстру учасників зборів акціонерів, завіреного печаткою реєстратора товариства. Також касатор посилається на недоведення належним доказом факту відправлення повідомлень акціонерам про час і місце проведення спірних загальних зборів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при проведенні спірних загальних зборів акціонерів відповідача був присутній незалежний реєстратор, з яким укладений договір №2-98 від 15.06.99 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, договір від 18.06.99 про надання послуг з підготовки і проведення загальних зборів акціонерів відповідача, що підтверджується актом прийому-передачі робіт від 31.07.99.

За доводами касатора такий факт реєстрації акціонерів, що прибули на збори акціонерів 31.07.99, спростовується відсутністю відомості, на яку є посилання в протоколі мандатної комісії.

Відповідно до ст. 41. Закону України "Про господарські товариства" загальні збори правомочні, якщо в них беруть участь акціонери товариства, що мають більше 60% голосів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що згідно з протоколом мандатної комісії реєстрації акціонерів -учасників спірних загальних зборів відповідача на цих зборах зареєстровано і були присутні акціонери, які в сукупності володіють 2571490 акцій, що складає 67,2% від загального числа голосуючих акцій товариства, прийнятих до кворуму. Вказане підтверджується протоколом від 31.07.99, бюлетенями голосуючих, підписами членів мандатної комісії, актом виконаних робіт за договором від 18.06.99 про надання послуг з підготовки і проведення загальних зборів акціонерів.

Також свідок ОСОБА_2. пояснила, що вона була секретарем спірних загальних зборів акціонерів відповідача, які відбулися, але реєстрацію незалежному реєстраторові допомагали здійснювати співробітники відповідача.

В матеріалах справи відсутні жодні відомості про здійснення реєстрації акціонерів на спірних загальних зборах акціонерів відповідача реєстратором.

Тобто суперечність відомостей про обставини здійснення реєстрації акціонерів -учасників загальних зборів судами при розгляді справи не було усунуто.

Оскільки законодавством та статутом відповідача не передбачено, але і не заборонено діяльність мандатних комісій при проведенні загальних зборів акціонерів, такі комісії правомочні діяти в межах, визначених належним органом.

Зважаючи на те, що законодавством і статутом відповідача повноваження мандатної комісії, порядок її діяльності не визначені, і обставини обрання членів мандатної комісії відповідача судовими інстанціями не встановлені, судова колегія дійшла висновку про неповноту розгляду судами справи, предметом спору в якій є законність проведення загальних зборів акціонерів, оскільки реєстрація присутніх на загальних зборах акціонерів є суттєвою обставиною при вирішенні такого спору.

Не можна також погодитись з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо дотримання вимог ст. 43 Закону України "Про господарські товариства", оскільки судами встановлено, що об'яву про скликання загальних зборів акціонерів відповідача було опубліковано не за 45 днів, як це передбачено законом, а за 35 днів.

Також є безпідставним висновок судів про належне направлення акціонерам повідомлень про призначення загальних зборів на 31.07.99 поштою, оскільки в рішенні та ухвалі відсутні посилання на будь-які докази прийняття відповідних повідомлень органами поштового зв'язку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у справі вимог процесуального законодавства щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи на засадах рівності та змагальності сторін, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо відповідності закону дій органів управління відповідача з організації загальних зборів акціонерів 31.07.99, а також правомірності викладених в позові вимог з урахуванням предмету позову.

Керуючись ст.ст. 108, 111⁵, 111⁷, 111^9-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 29.05.03 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.08.03 у справі №2-57/03 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                          А.Уліцький