Судове рішення #115499
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

           

                                                      УХВАЛА

                   

 "06" вересня 2006 р.

               Справа № 01/111-40.

 

за позовом підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

до управління Служби безпеки України  у Волинській області

про  стягнення 14910,12 грн. збитків,

                                                                                                                                          Суддя  Якушева І.О.  

Представники:

від позивача:  ОСОБА_1 - підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію від 20.07.2006р.), Хохлов В.О. - адвокат (дов. від  04.09.2006р.);

від відповідача: Вознюк В.М. (дов. № 54/19/12-д від 05.09.2006р.)

         

Суть спору: позивач в позовній заяві на підставі ст.ст.11, 15, 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 224, 225, 226 Господарського кодексу України  просить стягнути з відповідача 14910,12 грн. збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки, належним  відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні позову не визнав, посилаючись на таке:

-          водій УСБУ у Волинській області не винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди;

- вимоги про відшкодування витрат на найм іншого автомобіля, взамін пошкодженого, безпідставні. Позивач не довів, що існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням його автомобіля та понесенням ним витрат на отримання транспортних послуг від підприємця ОСОБА_2 У роз'ясненні Вищого арбітражного суду №02-5/215 від 01.04.1994 року, на яке посилається позивач визначено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Позивач не довів того факту, що автомобіль дістав механічні пошкодження, які несумісні з його експлуатацією, не довів того факту, що пошкоджений автомобіль використовувався для міжміських перевезень і саме у зв'язку з його відсутністю він був змушений укладати договір перевезення з підприємцем ОСОБА_2 Документи, які ніби-то посвідчують факт надання підприємцем ОСОБА_2 транспортних послуг позивачу свідчать, що вони оформлені з порушенням вимог законодавства, а саме наказу Мінтрансу та Мінстату України № 488/346 від 29.12.95 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 року № 363.

В судовому засіданні представник відповідача просив приєднати до матеріалів справи копії заяв ОСОБА_3. на адресу  апеляційного суду Волинської області про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду від 8.06.2005р. щодо ОСОБА_3. та  та про про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду від 10.06.2005р. щодо ОСОБА_4.

 

Дослідивши матерали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд                            

 

в с т а н о в и в:

звертаючись з позовом до господарського суду, позивач посилається на те, що 18.05.2005р. о 14 год. 25 хв. на нерегульованому перехресті вулиць Баумана - К.Карого м.Луцька сталась дорожньо - транспортна пригода: ОСОБА_3 - водій управління Служби безпеки України  у Волинській області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, держ номер НОМЕР_2, порушив п.16.11. Правил дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги, не дав дороги автомобілю “Форд”,  номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4., що рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На підтвердження наведених у позовній заяві обставин позивач посилається на постанову Луцького міськрайонного суду від 8.06.2005р., згідно з якою ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні адміністративного правовпорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 3 місяці.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення  з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Оскільки рішення  з господарського спору може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_3. по відношенняю до відповідача, господарський суд вважає за необхідне залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3.

У зв'язку з цим та необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи слід відкласти.

 

Керуючись ст.27, п. 3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

 

1.          Розгляд справи відкласти на  20.09.2006р. на  16 год.

2.          Залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3.

3.          Зобов'язати позивача надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  ОСОБА_3 копію позовної заяви. Докази надіслання подати суду;

3.1. Письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача.

4. Зобов'язати ОСОБА_3. подати господарському суду письмове пояснення щодо заявленого позову.

5. Витребувати з Луцького міськрайонного суду матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3.

 

          Суддя                                                             Якушева І. О.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація