Справа № 22ц-15892/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.
Категорія – 57 Доповідач - Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Бугрим Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Лєдовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 травня 2010 року (з урахуванням ухвали Сніжнянського міського суду від 3 серпня 2010 року про виправлення арифметичних помилок) , –
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 травня 2010 року (з урахуванням ухвали Сніжнянського міського суду від 3 серпня 2010 року про виправлення арифметичних помилок) позов задоволений частково.
Стягнуто з УПФУ у м. Сніжне недонараховані виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за періоди 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, з урахуванням ухвали Сніжнянського міського суду від 3 серпня 2010 року про виправлення арифметичних помилок у розмірі 2 763-65 грн.
Відповідач УПФУ в м. Сніжне не погодився з рішенням суду, звернувся із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушенні норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на підставі яких виплачувалося підвищення до пенсії. Оскільки фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок Державного бюджету України, кошти Пенсійного фонду не можуть бути використані на цілі не передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Вважають, що норма ст. 6 Закону не дії в редакції до внесення в неї змін пп. 2 п. 41 розділу ІІ Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», хоча дане положення закону про держбюджет було визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлені підвищення до пенсії дітям війни у т твердих розмірах. Саме таку виплату призначено та виплачується позивачу Фондом.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /надалі Закон/, та суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен нарахувати їй недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказані вище періоди.
Висновок суду щодо поширення на позивачку дії Закону відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки згідно з приписами статті 1 Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
Оскільки позивачка є громадянкою України та народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання державної соціальної підтримки дітей війни, що встановлена зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.
Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Так само, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог, правомірно враховано, що:
статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону – та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст. 6 Закону з 09 липня 2007 року;
та законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону викладено у новій редакції, якою виключено положення про нарахування щомісячної доплати до пенсії та підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – і згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст. 6 Закону з 22 травня 2008 року.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, так як реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що дітям війни повинне виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки у відповідності з конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем положень вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, з огляду на що суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ч.1. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: