Справа № 2-24-2010 рік

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області

у складі : головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Шкурко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської виконавчої дирекції з ліквідації шахт відокремленого підрозділу державного підприємства «Укрвуглеторфреструктурізація»,  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі про встановлення факту та зобов’язання виконати певні дії,

                                           В С Т А Н О В И В :

    8 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 червня 1987 року під час його роботи на шахті «Ленінка» ВО «Луганськвугілля» в якості гірничого майстра з ним стався нещасний випадок за наступних обставин. 22 червня 1987 року о 10 годині при виконанні ремонтних робіт в 10-й Западній лаві він  з ОСОБА_3. доставляли рештак конвейера СП-202. В забої знаходилася відбита порода. При переміщенні рештака через відбиту породу він послизнувся, не утримав рештак та впав. Після падіння він почав зміщатися по відкосу породи в сторону бутової полоси. В цей час за ним зміщався впавший рештак, яким його було прижато до стойки дерев’яної опори в поясничній області спини. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допомогли йому звільнитися від рештака. ОСОБА_5 супроводжував його на поверхню до медичного пункту, де після його огляду йому було видано направлення до лікаря. Про нещасний випадок був повідомлений начальник ділянки, але акт про нещасний випадок не складався.  Після цього випадку він знаходився на стаціонарному лікуванні з 7 липня 1987 року по 20 липня 1987 року. Проходив лікування і в наступні роки. У квітні 2007 року він знаходився на стаціонарному лікуванні нейрохірургічному відділенні №2 ЛОКЛ, де йому було встановлено діагноз: посттравматичний остеохондроз і пояснично-кресцового відділу  хребта, деформуючий спондилоартроз, протрузія диска Л5-С16, помірний радикулярний синдром, виражене порушення стато-кінетичної функції хребта. Шахта «Ленінка», на якій він отримав каліцтво була ліквідована.  Він звертався до ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля», де знаходиться архів шахти «Ленінка». та до Луганської виконавчої дирекції по ліквідації шахт відособленого підрозділу ДП «Укрвуглереструктуризація» з заявами про розслідування нещасного випадку та складення акту, але йому було відмовлено, оскільки шахта «ленінка» ліквідована, а вони не є її правонаступниками. Позивач просить суд встановити факт каліцтва, яке він отримав при виконанні трудових обов’язків на шахті «Ленінка» 22 червня 1987 року та зобов’язати Луганську виконавчу дирекцію по ліквідації шахт відособленого підрозділу ДП «Укрвуглереструктуризація» скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві.

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

    Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі, яку суд притягнув до участі у справі як відповідача, позов визнав частково. Не заперечують проти встановлення факту. Проте вважають, що для нарахування страхових виплат необхідно скласти акт за формою Н-1, що не входить в компетенцію відділення. Акт про нещасний випадок повинно скласти підприємство. Крім того, відповідач посилається на те, що він не має права складати акти, так як не є правонаступником, але відповідачем вже були складені аналогічні акти.

    Представник відповідача Луганської виконавчої дирекції по ліквідації шахт відокремленого підрозділу державного підприємства «Укрвуглеторфрестуктурізація» в судове засідання не з’явився. В запереченнях, які є в матеріалах справи з позовом не погодився та просив розглянути справу за їх відсутності. В заперечення проти позову посилаються на наступне. ДП «УКрвуглеторфреструктурізація» в своїй діяльності керується постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 27 серпня 1991 року «Про затвердження порядку ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств». Згідно з постановою підприємство здійснює фізичну ліквідацію шахт та проводить природоохоронні заходи. Архів шахти «ленінка» згідно наказу МУП України № 422 від 03 серпня 2006 року передано ДП «Луганськвугілля», в яке раніше і входила шахта. В трудових відносинах позивач з їх підприємством не перебував, ніяких даних про працю позивача та обставинах нещасного випадку на шахті в 1987 році немає. Шахта «ленінка» ліквідована без правонаступника. Належним відповідачем повинно бути ДП «Луганськвугілля», якому передані архіви. В задоволенні позову до їх підприємства просять відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Ленінка» з 01 січня 1982 року по 08 серпня 1988 року  / з 01.01.82р. по 12 травня 1888р.підземним гірничим майстром, з 12 травня 1988 р. – підземним начальником ділянки/, що підтверджується ксерокопією трудової книжки позивача.

    В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 червня 1987 року при виконанні трудових обов’язків він отримав травму.

    Із медичної картки хворого на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що позивач 23 червня 1987 року звертався до терапевта та мається запис про те, він скаржився на біль в поясничній області, травма на роботі, донімав рештак.

    Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що у 1987 році, точну дату він не пам’ятає, він працював на шахті «Ленінка» на вентиляційній ділянці і почув, що його кличе ОСОБА_3, який просив його щось допомогти. Коли він підійшов, то побачив, що ОСОБА_1 лежить в нижній частині штреку і його було прижато рештаком до стойки. Він допоміг ОСОБА_3 відтянути рештак та звільнити ОСОБА_1. Після цього ОСОБА_1 допомогли піднятися на поверхню, а він продовжував роботу.

    Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що у 1987 році він працював на шахті «Ленінка» гірничим робітником. 22 червня 1987 року близько о 10 годині під час його роботи в лаві забойщики видали травмованого ОСОБА_1 і він його супроводжував на поверхню. ОСОБА_1 він допоміг дійти до медичного пункту. ОСОБА_1 йшов дуже погано та опирався на нього.

    Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що в 1987 році він працював на шахті «Ленінка» гірничим робітником. Влітку 1987 року, дату він не пам’ятає, ОСОБА_1 допомогав йому доставляти рештак. ОСОБА_1 підсковзнувся, впав. Рештак прижав ОСОБА_1 до стойки. Він з ОСОБА_4 відтягнули рештак та звільнили ОСОБА_1, допомогли йому вийти на під штрек

    Згідно з висновком експерта № 154/131 судово-медичною експертизою у позивача виявлено посттравматичний остеохондроз поясничного відділу хребта, деформуючий спондильоз 5-ого поясничного- 1 –ого крестцового хребців, протрузія диска 5-ого поясничного – 1-ого крестцового хребців, стійкий виражений больовий синдром. Експертна комісія вважає, що 22 червня 1987 року у ОСОБА_1 могла виникнути протрузія диска 5-ого поясничного – 1-ого крестцового хребців внаслідок різкого повороту тулуба при падінні під час переносу ваги масою біля 200 кг. при знаходженні його в напівсхиленому положенні. Знаходження ОСОБА_1 на лікуванні з приводу посттравматичного остеохондрозу поясничного відділу хребта, деформуючого спондильозу 5-ого поясничного- 1 –ого крестцового хребців, протрузії диска 5-ого поясничного – 1-ого крестцового хребців, стійкого вираженого больового синдрому може мати причинний зв’язок з травмою, яку він отримав при виконанні трудових обов’язків 22 червня 1987 року.

    Згідно з п.26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, у разі реорганізації підприємства, на якому стався нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається в судовому порядку.

    На підставі наведеного, суд вважає, що 22 червня 1987 року ОСОБА_1 при виконанні трудових обов’язків під час його праці на шахті «Ленінка» у якості підземного гірничого майстра, отримав трудове каліцтво та відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на відшкодування шкоди, завданої здоров*ю. Встановлення даного факту необхідно позивачу для отримання страхових виплат.

    У відповідності до ст..13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання /отруєння/ за встановленими формами.

    Згідно з Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 280 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1281 «Про внесення змін і доповнень до Програми закриття неперспективних вугільних шахт і розрізів та ліквідацію збиткових вугледобувних підприємств Міністерства вугільної промисловості» шахта «Ленінка», на якій працював позивач, віднесена до шахт, на яких роботи із закриття розпочинаються в 1998 році.

    Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості від 30 червня 1998 року № 276 шахта «Ленінка» ліквідована без правонаступника та виконання робіт з ліквідації шахти покладено на компанію «Укрвуглереструктурізація» з прийняттям на баланс компанії кредиторської заборгованості шахти з заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю працівника при виконанні ним трудових обов’язків, заборгованості по забезпеченню працівників і окремих категорій населення побутовим вугіллям, основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та необхідні для виконання робіт з фізичної ліквідації, а також заборгованості за виконані роботи у відповідності до проекту ліквідації шахти. Пуктом 4.2 зазначеного наказу зобов*зано також виконувати комплекс робіт, передбачений проектом ліквідації та проводити виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров*ю працівника при виконанні ним трудових обов’язків.

    А тому суд вважає зобов’язати Луганську виконавчу дирекцію з ліквідації шахт відокремленого підрозділу державного підприємства «Укрвуглеторфреструктурізація»,  яка займається ліквідацією шахти «Ленінка»,  скласти акт форми Н-1 по нещасний випадок на виробництві, а посилання відповідача на те, що відповідачем повинно бути ДП «Луганськвугілля» суд вважає необґрунтованим, оскільки ДП «Луганськвугілля» були передані тільки архіви ліквідованої шахти «Ленінка».

    На підставі наведеного, керуючись Законом України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 , ст..ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

    Встановити факт нещасного випадку на виробництві, який мав місце 22 червня 1987 року з ОСОБА_1 при виконанні ним трудових обов’язків під час його праці на шахті «Ленінка» у якості підземного гірничого майстра в 10-й Західній  лаві при заміні рештака конвеєра СП-202 в верхній частині лави внаслідок різкого повороту тулуба при падінні під час переносу рештака при знаходженні його в напівсхиленому положенні

    Зобов’язати Луганську виконавчу дирекцію з ліквідації шахт відокремленого підрозділу державного підприємства «Укрвуглеторфреструктурізація» скласти акт форми Н-1 по нещасний випадок на виробництві.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: