Судове рішення #11548271

Справа № 22ц-18633                                                Головуючий 1 інстанції – Ламєкін М.І.,

Категорія   -20                                                                   Доповідач –Бабенко П.М.

             

                                                У Х В А Л А

                  іменем      України                            

07 жовтня 2010 року   Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого –  судді Кондратьєвої О.М.,

 суддів: Бабенка П.М.,  Могутової Н.Г.,

при секретарі- Поляковій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  апеляційну скаргу  ОСОБА_1   на рішення Слов’янського  міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2010 року  по справі за скаргою  ОСОБА_1  на дії державного виконавця,-

                       ВСТАНОВИВ:

    Ухвалою Слов’янського  міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2010 року відмовлено у задоволенні скарги  ОСОБА_1 на дії державного виконавця     відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції ( далі- відділу ДВС)  Курусенко Я.О., про примусовому виконанню  рішення Слов’янського міськрайонного суду від  19 жовтня 2009 року , яким стягнуто з  ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_3  32 812,03 грн.

    Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати, постановити ухвалу, якою задовольнити її вимоги про визнання дій державного виконавця по виконанню вказаного рішення суду неправомірними, скасувати постанови державного виконавця:  від 24.11.2010 року   про відкриття провадження у справі;  від  01.03.2010 року  про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності ; від  04.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 3281,20 грн.; від 4.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій  в сумі 495 грн.;, а також скасувати: акт опису та арешту майна від 02.02.2010 року, яким накладено арешт на  квартиру АДРЕСА_1,  договір від 02.03.10 року  про надання послуг про вартість майна, укладеного між  відділом ДВС та ПП «Експертне агентство»; акт переоцінки майна (  зазначеної вище квартири) від 15.0-6.2010 року, та зупинити стягнення за  вказаним виконавчим документом.

Зазначила, що  суд не розглянув її клопотання про розгляд справи в порядку ст.152 ЦПК України.

Суд надав неправильну оцінку  діям державного виконавця  при    винесенні постанов про відкритті  виконавчого провадження, арешту майна, про призначення  суб’єкта оціночної діяльності, який  у постановах  замість словосполучення « виконавчий лист»  вказав слово «постанова»,що не є граматичною помилкою.

Суд не надав правової оцінки діям державного виконавця  по залученню суб’єкта оціночної діяльності. Не врахував, що  державний виконавець не надіслав боржнику копію постанови про призначення  суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, який не має сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, а також не надіслав копії інших постанов у виконавчому провадженні.

При цьому суд не задовольнив клопотання про витребування і огляд у судовому засіданні  журналу вихідної кореспонденції відділу ДВС, а оглянув тільки копії листів цього журналу.

В судовому засіданні представник  боржника    ОСОБА_5  доводи апеляційної скарги   підтримав.

Інші учасники процесу   в судове засідання не з’явилися,  повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно із ст..ст. 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження " ( далі- Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату ( заробіток) , доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст.. 24, ч.2 ст.25  вказаного Закону державний виконавець  у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про  відкриття виконавчого провадження, встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.

Згідно із  ч.3 ст.45   цього Закону з боржника стягуються витрати на проведення виконавчих дій.

Згідно із ч.1 ст.46 Закону  у разі невиконання  рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця  стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично  стягнутої суми або вартості  майна боржника, яке передано стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із ст.56 Закону під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу, а державний        виконавець  зобов’язаний задовольнити вимоги боржника, якщо  вони не порушують інтересів стягувача  і не ускладнюють       виконання рішення.

У відповідності до ст.14 Закону    для з’ясування   питань, що виникають при  здійсненні виконавчого провадження  і потребують спеціальних  знань, державний виконавець призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна- суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання.

Згідно із ст.27 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем  до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатами  із супровідними листами  простою кореспонденцією.

Судом встановлено, що  за рішенням   Слов’янського міськрайонного  суду Донецької області від  19 жовтня 2009 року  з  ОСОБА_1  на відшкодування боргу стягнуто  на користь ОСОБА_3  32  782, 03 грн. та судові витрати в сумі 30 грн.

На виконання рішення державним виконавцем відділу ДВС  Курусенко Я.О.  24 листопада 2009 року винесено постанову про відкриття  виконавчого провадження,  боржниці було запропоновано добровільно  виконати рішення суду, але  нею борг стягувачу не сплачено.Копія вказаної постанови направлена боржниці простою поштою.

02.02.2010 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржниці, накладено арешт на належну їй квартиру  АДРЕСА_1.

01.03.2010 року  постановою державного виконавця  призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності, а 2 .03.2010 року укладено договір  з експертом  щодо вартості послуг з оцінки вказаної квартири.

Постановами  державного виконавця від  4 .03.2010 року  прийнято рішення про стягнення з боржниці  виконавчого збору в с умі 3281,20 грн. та   витрат на проведення виконавчих дій в сумі 495 грн.

15.06.2010 року  експертом  складено акт оцінки квартири боржниці.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця суд виходив з того, що   дії Курусенко Я.О. по виконанню зазначеного рішення суду  відповідають вимогам    Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та вимог закону.

Висновки суду є такими, що відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.

Доводи апеляції   не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.152 ЦПК  України встановлено не порядок розгляду справ, а  види забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, копії постанов, які  повинні були доведені боржниці, надіслані державним виконавцем простою кореспонденцією, що підтверджено витягом з журналу вихідної кореспонденції ( а.с. 27,28).

З акту опису та арешту майна убачається, що боржниця не зазначила у ньому  майно, на яке слід було вернути стягнення у першу чергу.

З матеріалів справи  видно, що  державний виконавець призначив  експерта для оцінки  майна боржниці  у відповідності до вимог закону. При чому  оцінка майна проведена  належним суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання   ОСОБА_4, який має  відповідне свідоцтво, сертифікат  суб’єкта оціночної діяльності  та посвідчення ( а.с.  20,25,26).

Описка, яка допущена державним виконавцем  у вказаних вище постановах  у назві виконавчого документа, була виправлена постановою   начальника відділу ДВС від 05.08.10 року, і ця описка не є підставою для задоволення вимог  заявниці про скасування вказаних постанов.

Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм  матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

  Згідно із  ч.1  ст.. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

      За таких обставин  апеляційну скаргу  слід відхилити, а рішення суду  залишити  без змін .

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 , 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

                УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Ухвалу Слов’янського  міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції  в строк двадцять днів з дня набрання законної сили.

        Головуючий:

             Судді :

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація