Справа № 22ц-18709 Головуючий в 1 інстанції- Юрьєва Т.І.
Категорія – 18 Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
07 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого- судді Кондратьєвої О.М.,
суддів- Бабенка П.М. ,Могутової Н.Г.,
при секретарі –Поляковій Я.В.,
за участю відповідача ОСОБА_3, представника відповідача –ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики ,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 15 липня 2010 року зазначений позов задоволено частково .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 19 750 грн. заборгованості за договором позики грн. та судовий збір в сумі 197,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду , ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача ,посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначив, що задовольняючи позов про стягнення суми боргу суд не врахував, що він не позичав у позивача вказані ним 2500 доларів США, а надана ним розписка про це є безгрошовою. Позивач в судовому засіданні особисто це підтвердив, пояснивши, що надав йому лом із золота вагою 115 гр., який оцінив у 20 000 грн., для виготовлення золотого ланцюжка, але він у визначений строк ланцюжок не виготовив , тому під погрозами позивача він написав йому розписку про те, що отримав у нього позику в сумі 2 500 доларів.
В судовому засіданні відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду- залишити без змін з таких підстав :
Згідно із ст..ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає другій стороні ( позичальнику) у власність гроші або речі, які визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позичальнику таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду та якості. Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей або речей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч.1 ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості.
Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжких обставин.
Судом встановлено, що між сторонами 12 листопада 2009 року було укладено договір позики , за умовами якого позивач передав відповідачеві 2500 доларів США, які відповідач зобов’язався повернути позивачеві в строк до 18.11.2009 року , а в разі затримки повернення вказаної суми сплатити позикодавцю борг у подвійному розмірі.. На підтвердження цього договору 12.11.2009 року відповідач надав позивачеві власноручно написану розписку, але у зазначений строк борг не повернув, таким чином прострочивши виконання грошового зобов’язання.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з вказаних обставин справи та вимог закону, тому обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму боргу відповідно до курсу долара США до української гривні на час ухвалення рішення згідно довідки Національного банку України та суми інфляції і річних відповідно до вимог ст.. 214 ЦК.
Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та правильно визначені виниклі правовідносини між сторонами. Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам процесуального і матеріального закону.
Доводи апелянта про те, що насправді між ним та позивачем не укладався договір позики, а нібито інший договір, та що він не отримав від позивача вказану суму позики, а розписку написав в результаті погроз зі сторони позивача ,спростовуються текстом його розписки на ім’я позивача, де йдеться саме про договір позики , певну суму позики та строк повернення суми позики, та що розписка надана без тиску та спонукання.
Крім того, відповідач не надав будь яких належних доказів на те, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, а договір було укладено під впливом насильства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду є обґрунтованим та відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції. Тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду- залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307 , ч.1 ст.308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: