Судове рішення #11548264

Справа № 22ц-14839/2010 р.             Головуючий в 1 інстанції Бухтіярова І.О.

Категорія 27                         Доповідач Азевич В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 жовтня 2010 року         Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Зубової Л.М.,

суддів: Могутової Н.Г., Азевича В.Б.,

при секретарі Лєдовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк» ( після зміни назви - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») про визнання дій щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором незаконними та зменшення кредитної ставки до первинної,  

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 9 жовтня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 9 жовтня 2009 року задоволений зазначений позов – визнано дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» стосовно підвищення відсоткової ставки за кредитним договором незаконними, зобов’язано банк зменшити відсоткову ставу за кредитним договором до первинної.  

На дане рішення банк подав апеляційну скаргу зазначаючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач посилається не те, що суд не врахував положення п. 2.3.1. кредитного договору, яким передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, що не суперечить нормам ст. ст. 212, 632 ЦК України.

Оскільки змінилася облікова ставка, курс долару США відповідач вважає, що банк мав право підвищити процентну ставку. На думку банку, позивачка не довела своїх позовних вимог.

Окрім того, апелянт вважає, що справу було розглянуто з порушенням правил підсудності – не за місцезнаходженням юридичної особи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволені позовних вимог.

Від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника банку.

Позивачка просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, позивачку, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що 18 січня 2006 року між ПриватБанком в особі управляючого Макіївським Центральним відділенням філіалу «Донецьке регіональне управління» та позивачкою було укладено договір кредиту № DOM7A 1010 0080. Згідно п.1.1. даного договору банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування на відповідний рахунок в КБ «ПриватБанк» в м. Києві на строк до 18 січня 2013 року включно, у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 80 863-13 грн. на придбання автомобілю та оплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,3% від суми наданого кредиту щомісячно в період уплати комісії за дострокове погашення кредиту.

Листом від 06.01.2009 року, направленого Головою правління ПравтБанку, повідомлено ОСОБА_1 що, починаючи з 1 лютого 2008 року відсоткова ставка за вказаним вище кредитним договором складатиме 24,60%. Запропоновано позивачці у разі незгоди із вказаними змінами до кредитного договору в строк не пізніше 20.01.2009 року, звернутися  до відділення банку, яке обслуговує кредит, з письмовим повідомлення про свою незгоду та погасити заборгованість у повному обсязі.

Пунктом 2.3.1 Договору кредиту банку надано право у односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% порівняно з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміна облікової ставки НБУ; зміна розміру відрахувань в страховий (резервний) фонд або зміна середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки за 20 днів до набрання чинності зміненої відсоткової ставки. Збільшення відсоткової ставки за банком у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитам або пропорційно збільшенню курсу долару США, зі згоди позичальника.

16 січня 2009 року позивачка звернулася до банку з заявою, в якій повідомила, що вона не згодна зі збільшення відсоткової ставки за кредитним договором та вважає її такою, що порушує норми чинного законодавства.  

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки п. 2.3.1 Договору кредиту збільшення відсоткової ставки у певних  випадках можливо лише зі згоди позичальника, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» сторони повинні дотримуватися умов договору та вимог чинного законодавства.

З урахуванням вказаних обставин суду прийняв рішення про задоволення позову.  

Даний висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини сторін, які зокрема врегульовані Законом України «Про банки та банківську діяльність», та договором банківського кредиту, що укладений між сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктом 2.3.1. Договору кредиту збільшення відсоткової ставки за банком у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитам або пропорційно збільшенню курсу долару США, зі згоди позичальника.

У пункті 5.2 Договору кредиту зазначено, що договір може бути змінений у встановленому даним договором порядку.

Таким чином, цим договором встановлені можливі випадки зміни його суттєвих умов,  порядок та процедура внесення таких змін.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У даному випадку сторони договору дійшли згоди стосовно умов та порядку зміни відсоткової ставки за даним кредитним договором.

 З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного правового висновку про недійсність зміни умов кредитного договору. Доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі, умовах договору і обставинах справи, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а  рішення суду першої інстанції - залишити без змін.  

Керуючись ст. ст.  303 ч. 1, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 9 жовтня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                 Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація