Справа № 22ц-7568 Головуючий в 1 інстанції- Стратейчук Л.З.
Категорія – 24 Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
09 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого- судді Могутової Н.Г.,
суддів- Бабенка П.М. ,Солодовник О.Ф.,
при секретарі – Перепечаєнко К.О.,
за участю представника відповідача Веселової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Центрально-міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 2 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання дій неправомірними, та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв’язку,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Центрально-міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 2 квітня 2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Визнано неправомірними дії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» ( далі- ВАТ) щодо відключення 18 грудня 2008 року від телекомунікаційних мереж та припинення надання послуг телефонного зв’язку ОСОБА_4, а також щодо нарахувань їй абонентської плати ( з ПДВ) у розмірі 100 %, без урахування її права на 50% знижку вартості абонплати на підставі ст.44 Закону України «Про статус суддів».
У задоволенні зустрічного позову ВАТ про стягнення із ОСОБА_4 суми заборгованості з урахуванням інфляції та 3% річних відмовлено.
Стягнуто з ВАТ «Укртелеком» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 16 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Укртелеком» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 та задовольнити позов ВАТ.
Посилався на те, що судом при ухваленні рішення порушення норми матеріального права, а саме вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.03 року Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям ,особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції, яким встановлено порядок надання пільг, згідно якому відповідачка повинна сплачувати повністю за комунальні послуги, а за отриманням знижки повинна звертатись до установи, де вона працює.
Також суд не врахував вимоги ч.3 ст.11 Закону України «Про статус суддів», п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України та ст.120 Закону України «Про судоустрійУкраїни», згідно яких фінансування органів судової влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі і здійснення видатків з надання пільг, а надання суддям пільг за рахунок ВАТ є неможливим, оскільки це суперечить нормам вказаних вище законів.
Крім того, суд необґрунтовано не прийняв до уваги доводи представника відповідача про те,що сплативши у липні 2008 року 350 грн. позивачка перервала перебіг строку позовної давності і її оплата не може бути зарахована як авансовий внесок оплати.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляції підтримала..
Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду і, пояснення сторін, до слідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працює суддею Кіровського районного суду м.Макіївки, мешкає в квартирі АДРЕСА_1, користується послугами ВАТ «Укртелеком» з надання послуг електрозв’язку, квартирний телефон 22-59-64, розрахунковий рахунок 1441770, на підставі договору, укладеному між сторонами від 18.09.1997 року. Оплату послуг ( абонентську плату) вона здійснює у розмірі 50% з урахуванням пільг ,передбачених ст.44 Закону України «Про статус суддів» ,але станом на 1.05.2008 року вона мала заборгованість по абонплаті в сумі 107,23 грн.
Проте позивачка 11 липня 2008 року здійснила оплату послуг відповідача в сумі 350 грн. з урахуванням 50% знижки і з метою запобігання непорозумінь і претензій з боку відповідача, які відповідач зарахував з розрахунку 100% оплати послуг , оскільки заявляв до ОСОБА_4 претензії щодо оплати нею послуг з розрахунку 100% їх вартості та нарахував заборгованість в сумі 689,50 грн. станом на 1.02.2008 року.
Суд дійшов висновку, що позивачка станом на 1.05.2008 року не мала заборгованості перед ВАТ «Укртелеком», оскільки відповідачем незаконно 350 грн. зараховані як сплата боргу з розрахунку 100% оплати його послуг і відповідач необґрунтовано вважає такі дії позивачки, що свідчать про переривання нею строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості.
Крім того, судом встановлено, що за період з травня 2008 року по лютий 2009 року позивачка мала заборгованість по абонплаті в сумі 47,20 грн., яку вона сплатила 13.01.2010 року в сумі 116 грн., переплативши 68,80 грн.
Також судом встановлено, що відповідач без належного письмового повідомлення про заборгованість , у жовтні 2008 року , не зважаючи на відсутність заборгованості по оплаті, незаконно припинив надання ОСОБА_4 послуг електрозв’язку.
Задовольнивши позов ОСОБА_4 та відмовивши у задоволенні зустрічного позову ВАТ «Укртелеком» ,суд виходив з того, що відповідач незаконно припинив їй надання послуг електрозв’язку, позивачка не мала заборгованості по оплаті послуг електрозв’язку , та що відповідач не попередив її письмово про припинення послуг.
Висновки суду є таким, що відповідають встановленим обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працює суддею і у відповідності до ст.44 Закону України «Про статус суддів» має право на 50% знижку при оплаті послуг за користування квартирним телефоном.
Ті обставини, що вона не мала заборгованості по абонплаті з урахуванням 50% знижки на момент припинення надання послуг електрозв’язку та на момент ухвалення рішення у справі, підтверджені наданими нею та відповідачем доказами ( довідками, розрахунками) .
( а.с. 16-18, 57,64, 71, 128-148, 163-166, 167)
Відповідно до п.4.2.1 Договору про надання послуг електрозв’язку від 18.09.1997 року, укладеного між сторонами, у разі затримки оплати споживач сплачує пеню за кожен день затримки в розмірі 1 % від вартості затриманих платежів.
В разі затримки оплати понад один місяць підприємство зв’язку має право через місяць після отримання споживачем письмового попередження, відмовити йому у подальшому наданні послуг. ( а.с. 18)
ВАТ «Укртелеком» не надав суду доказів на те,що ОСОБА_4 мала заборгованість на момент припинення послуг та що вона отримала таке письмове попередження.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що ОСОБА_4 повинна сплачувати за надані послуги 100% нарахованої плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.03 року „Про затвердження Порядку надання пільг ,компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям ,особам рядового і начальницького складу” із змінами і доповненнями від 11.02.04 року та від 08.06.05 року не ґрунтуються на законі.
У ст. 6 , ч.3 ст.22 ,130 Конституції України зазначається ,що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України. Діяльність судової системи визначається Конституцією України, Законами України „Про судоустрій України” та „Про статус суддів”. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституцією закріплюється обов’язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості ( ч.1 ст. 126 ).
Відповідно до вимог ч.9 ст..44 Закону України „Про статус суддів” суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ним та членами їх сімей житло, комунальні послуги ( во-допостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).
Тому слід зробити висновок про те, що закріплені в ч.3 ст.11 Закону України „Про статус суддів „ гарантії незалежності суддів включають в себе заходи по правовому захисту матеріального і соціального забезпечення ,передбачені Законом заходи не можуть бути скасовані чи зменшені іншими правовими актами.
Тому судом обгрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.03 року „Про затвердження Порядку надання пільг ,компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям ,особам рядового і начальницького складу” із змінами і доповненнями від 11.02.04 року та від 08.06.05 року , згідно з якою пільги, компенсації і гарантії ,на які мають право пільговики ,надаються шляхом відшкодування передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом, паливом, комунальними послугами в залежності від їх доходу за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.
Вказаним нормативним актом звужуються права судді на пільги, оскільки відшкоду-вання фактичних витрат за користування житлом, комунальними послугами ставиться у залежність від бюджетних асигнувань на утримання судів, які , як убачається з законів про Державний бюджет України є недостатніми. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України зменшення видатків Державного бюджету України на фінансування судів і суддів не забезпечує повного і належного здійснення правосуддя, нормального функціонування судової системи ,що може призвести до зниження довіри громадян до державної влади, загрози реалізації гарантованого Конституцією України права людини й громадянина на судовий захист ( рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5 рп/2002 у справі щодо пільг і компенсацій і гарантій).
Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитись у залежність від бюджетного фінансування.
Законодавцем прийнято спеціальний закон ,за яким визначається статус судді, в тому числі і гарантії його незалежності як носія судової влади. Тому цей закон не може бути змінюватись будь яким іншим, крім внесення змін і доповнень до нього у встановленому порядку.
Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини, надана належана оцінка доказам у справі. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307 , ч.1 ст.308, ст.ст. 313,315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 2 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді :