Справа № 10 – 1023 Головуючий в 1-й інстанції Бухтіярова І.О.
Категорія ч. 2 ст. 367 КК Доповідач Стародуб О.Г.
України
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Огурецького В.П.
суддів Ржемовського Л.П., Стародуба О.Г.
з участю прокурора Скок В.С.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку матеріали справи за апеляцією прокурора на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою заступника прокурора Донецької області прокурором м. Донецька 07 червня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості службових осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
30 червня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на вказану постанову.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2010 року скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 07 червня 2010 року задоволено та скасовано вищевказану постанову.
Прокурор в своїй апеляції просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити до прокуратури м. Донецька для подальшого проведення досудового слідства.
Вказує, що були достатні приводи та підстави для порушення кримінальної справи щодо службових осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька. Також зазначає, що суд безпідставно відкрив провадження за справою ОСОБА_2 та вдався до оцінки доказів по справі.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції та наполягав на її задоволенні, захисника ОСОБА_3, який просив постанову суду залишити без змін, перевіривши наявні матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність одержання даних, які з'явилися підставою для винесення постанови, а також дотримання вимог ст.ст. 94, 97, 98, 130 КПК України.
В даному випадку приводом до порушення кримінальної справи стало повідомлення Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Донецькій області та безпосереднє виявлення прокурором в ході перевірки ознак злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні підстави, що вказують на наявність ознак злочину.
У відповідності зі ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи й підстави для порушення кримінальної справи.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов до вірного висновку про те, що на момент порушення кримінальної справи у прокурора не було достатніх підстав, тобто, достатніх даних, які вказують на наявність складу злочину.
На думку колегії, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_2 та дійшов до висновку, що підстав для порушення кримінальної справи було не достатньо.
Суд 1-ї інстанції правильно враховував ті обставини, що прокурором не перевірено чи діяли службові особи Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, отримавши пакет документів ТОВ «Тітанія», згідно з приписами п.п. 7.2, 7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, щодо проведення камеральної перевірки згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були чи ні прийняті заходи що до проведення стосовно платника податків документальної невиїзної перевірки відповідно до вимог п. 4.1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266, та п.4.5 Примірного порядку у разі не надання підприємством документів на запит налогового інспектора.
Прокурором не перевірено чи могли саме дії працівників підрозділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Донецька призвести до фактичного ненадходження до бюджету України податку на додану вартість, а саме призвели до виникнення у ТОВ «Тітанія» податкового боргу з ПДВ у розмірі 15462481 грн., у розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому вказано, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов 'язання. Так саме, враховуючи приписи ст. ст. 4, 5 Закону, в якому визначено, що самостійне узгодження платником податків зобов'язання здійснюється ним самостійно шляхом обчислення суми відповідного податкового зобов'язання, яка ним вказується у відповідній податковій декларації; узгодження податкового зобов'язання в адміністративному чи судовому порядку передбачає визначення податкового зобов'язання платника податків шляхом проведення контролюючим органом відповідних перевірок платника податків на предмет повноти та своєчасності нарахування відповідного податкового зобов'язання з можливістю оскарження платником податків розрахованої контролюючим органом суми зобов'язання, у тому числі до суду.
Виходячи зі змісту ст. 236 8, а також ст. 94 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти як наявність приводів так і підстав для порушення кримінальної справи, тобто наявність у діях особи, стосовно якої порушено справу, складу конкретного злочину.
Таким чином, висновки прокурора про наявність службової недбалості в діях службових осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на момент порушення справи були безпідставними.
За таких обставин суд дійшов вірного висновку про незаконність порушення кримінальної справи прокурором.
Доводи прокурора про те, що суд безпідставно відкрив провадження за справою ОСОБА_2 є необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам оскарження ОСОБА_2 постанови про порушення вказаної кримінальної справи.
Інші доводи апеляції про те, що суд вийшов за межі наданих законодавством повноважень при розгляді справи, також безпідставні, оскільки суд розглядав скаргу ОСОБА_2 у порядку ст. 236-8 КПК України, зокрема, не вдавався до дослідження доказів по справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, з урахуванням та у відповідності до вимог ст.ст. 236 7, 236 8 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2010 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову заступника прокурора Донецької області прокурора м. Донецька від 07 червня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом службової недбалості службових осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, залишити без змін.
Судді