Справа 22ц-11395 Головуючий у 1 інстанції Андрєєв П.Ф.
Категорія 53 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Лук’янової С.В.,
при секретарі Красавіній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Добропільського міскрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений частково : з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на його користь стягнуто компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 6452,24 грн, моральну шкоду в сумі 3000 грн та судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, просили рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював у відповідача, був звільнений 20 вересня 20098 року за п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.7). При звільненні відповідач не провів з ним розрахунку, мав заборгованість в сумі 11044.37 грн, які були перераховані частками на особовий рахунок позивача у Ощадбанку, остання виплата проведена 17 листопада 2009 року (а.с.4).
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Нагнибіда Е.В., позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно з ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність вини відповідача у невиплаті позивачу належної суми при звільненні. Доводи апеляційної скарги у цій частині необґрунтовані.
Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про виплату належних йому при звільненні сум з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на руки позивачу зарплату не видавав, а перераховував її на особовий рахунок позивача у Ощадбанку, належні позивачу при звільненні суми відповідач перераховував на цей рахунок частками з 28 жовтня 2009 року по 17 листопада 2009 року (а.с.4).
Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивачки, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог ст.237-1 КЗпП України визначив таке відшкодування в розмірі 3000 грн. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» відхилити.
Рішення Добропільського міскрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: