УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів Вакарук В.М., Мелінишин Г.П.
секретаря Довжинської Н.Б.
з участю: апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Григорук Зореслави Романівни про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки та зобов’язання повернути земельну ділянку площею 0,2500 га - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 09 вересня 2010 року,-
вс т а н о в и л а:
ОСОБА_1 оскаржила рішення Косівського районного суду від 09.09.2010 року, яким їй в позові про визнання договору купівлі – продажу земельної ділянки та зобов’язання повернути земельну ділянку площею 0,2500 га, що знаходиться в с. Стопчатів, урочище «Городець» Косівського району, відмовлено.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Висновок суду по даній справі не відповідає обставинам справи.
___________________________________________________________________
Справа № 22-ц-5241/2010р. Головуючий у 1 інстанції - Цалин Б.М.
Категорія 20 Суддя-доповідач – Горблянський Я.Д.
Договір купівлі – продажу земельної ділянки вважає незаконним, оскільки відповідач є громадянином Федеративної республіки Німеччина. Будь яких грошей в рахунок оплати їй за земельну ділянку відповідач не передавав, розписку про отримання грошей вона не писала. Також положення цього договору суперечать нормам ст.81 ЗК України, згідно якої іноземні громадяни можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності Жодного нерухомого майна на момент укладення даного договору у відповідача не було, отже він не мав права купляти земельну ділянку. Суд також не взяв до уваги що сам відповідач стверджував про те, що дерев’яний будинок зведений за його кошти, а отже він купив цей будинок сам у себе для того щоб набути незаконно право власності на землю, а також те, що нотаріус сама радила відповідача як йому обійти закон щоб отримати земельну ділянку.
Суд не звернув увагу і на те, що відповідач не володіє українською мовою, однак на мову, якою той володіє, договори не були перекладені, чим порушено ст.15 Закону України «Про нотаріат» та Інструкцію про вчинення нотаріальних дій.
Врахувавши всі доводи суд повинен був застосувати ст. 655 ЦК України та ст.ст.215,228 ЦК України, оскільки даний правочин порушує її конституційні права і свободи, а тому є нікчемним.
Просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є громадянином Федеративної республіки Німеччина, однак проживав у АДРЕСА_1, де мав на праві власності житловий будинок, який продав та переїхав проживати в АДРЕСА_2. Перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з сестрою позивачки, проживав у її батьків. Згідно розписки від 24.06.2008 року відповідач передав позивачці п’ять тисяч доларів США як аванс за купівлю земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2.
19.08.2009 року сторони уклали договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку згідно якого відповідач придбав у власність незавершений будівництвом житловий будинок без господарських будівель, що знаходиться в с. Стопчатів, вул. Стефаника,70 вартістю 131334 грн.
Того ж дня між сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого відповідач придбав у позивачки за 19280 грн. земельну ділянку розміром 0.2500 га що знаходиться в с. Стопчатів, урочище Городець.
Дослідивши зібрані докази, вислухавши сторони, свідків, суд першої інстанції не знайшов підстав, передбачених чинним законодавством, для визнання недійсним договору купівлі – продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки даний договір укладено з дотриманням вимог цивільного та земельного законодавства, а саме ст.ст.655,656,657 ЦК України та ст.ст.81,131,132 ЗК України.
Врахувавши вище наведене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмовив їй в позові.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення ,колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Косівського районного суду від 09 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
В.М. Вакарук
Г.П. Мелінишин