?
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 10673 -2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Турченко Т.В..
Суддя-доповідач: Акопян В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Акопян В. І.
Суддів: Петренка В.М. Лобова О.А.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1\2 частину домоволодіння та реальний розподіл спільного майна подружжя встановлення порядку користування
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду від16 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1\2 частину домоволодіння ,реальний розподіл спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено .
На рішення суду апеляційну скаргу подала ОСОБА_3 ,прохає рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається ,що сторони з 25 листопада 1995 року по 26 березня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі .Після укладення шлюбу сторони проживали в будинку ,який належав на праві власності матері відповідача .19.03. 1998 року мати відповідача, ОСОБА_4 , подарувала , а ОСОБА_5 прийняв в дар жилий будинок з надвірними будівлями , що знаходяться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 27.07.199 року ОСОБА_5 надано дозвіл на добудову до будинку замість сіней (а-3)побудувати кухню розміром 3,85на2,3 м та добудувати тамбур 1,5 на 2,0 м та переобладнати приміщення (1-3) під передпокій , закласти два проходи та влаштувати один .Ці переобладнання і добудова сторони провели спільно.
Згідно технічних документів на будинковолодіння за 1987 рік ( до оформлення договору дарування )загальна площа будинку становила 60,50 квм. , а жила - 32,4 кв.м.(а.с. 13-16).Після проведення добудови і перепланування загальна площа будинку була збільшена до 65,4 кв.м ( + 4,9 кв.м.), при цьому жила площа залишилась в тих самих розмірах – 32,4 кв.м.( а.с.10-12), яка була до проведення будівельних робіт.
При оформленні договору дарування в 1998 році в договорі зазначена вартість житлового будинку 9982 грн.(а.с.8) ,на час проведення останньої експертизи від 21.08.2009 року його вартість становила 272 420 грн. ,без врахування вартості проведених робіт вартість будинковолодіння складає 217 940 грн. (а.с.221) .Згідно висновків двох експертиз вклад позивачки в проведенні ремонтних робіт становить 21 007 грн. 50 коп. , а по попередній- 19 974 грн. Колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги , що вартість будинку збільшилась у 30 разів в зв»язку з проведеними роботами , оскільки збільшення вартості будинку відбулося в результаті загальної тенденції по подорожанню нерухомості , перевищення попиту над пропозицією , збільшення цін на енергоресурси та будівельні матеріали.
Місцевий суд ретельно перевірив доводи позовної заяви і заперечення відповідача і прийшов до вірного висновку ,що за час перебування у шлюбі сторони зробили добудову до будинку та його ремонт, але спірне майно істотно не було збільшене у своїй вартості ,тому воно не може бути визнано спільним майном подружжя
Доводи апеляційної скарги , що вартість зробленого ремонту та добудови більша ніж було встановлено судом, спростовуються висновком експертизи та іншими документами ( технічними документами до перебудови і після добудови ),які знаходяться у справі .Проведення капітального ремонту не тягне за собою визнання права спільної власності на будинковолодіння.На вартість будинковолодіння не впливає вартість земельної ділянки , оскільки вона на час розгляду справи не приватизована.
Разом з тим ,колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом , в частині не розгляду заяви позивачки про залишення без розгляду її позову в частині реального розподілу майна та визначення порядку користування земельною ділянкою. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про реальний розподіл майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою підлягає скасуванню і залишенню позову в цій частині без розгляду.
В решті рішення місцевого суду відповідає вимогам закону , підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303 , 307 , п. 4 ст. 309 , ст.. 316 ЦПК України колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову про реальний розподіл майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати , позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення , на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду .
Головуючий В.І. Акопян
Судді апеляційного В.М.Петренко
Суду
О.А.Лобов