УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Від "16" жовтня 2007 р.                                                     Справа № 2/92-Д

 

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Савчук  С.В.

за участю представників сторін

від позивача Скачкова О.М. дов. від 18.09.07

від відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Овруцької міської ради Житомирської області, м.Овруч 

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Овруч)

про розірвання договору та відшкодування збитків

Позивачем пред'явлено позов про розірвання договору оренди комунального майна б/н від 01.10.2000р., а саме приміщення міського кінотеатру "Україна", укладений між Овруцькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 , та про стягнення з відповідача на користь позивача суму понесених збитків (утрачену вигоду) в розмірі 3155,97грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на Закон України "Про державний бюджет на 2007р." та Постанову Кабінету міністрів України №1846 від 27.12.2006р., відповідно до яких діючі договори оренди комунального майна, які були укладені до 01 січня 2007року, повинні бути переглянуті та приведені у відповідність до вказаної норми у шестимісячний термін з початку календарного року на предмет ставки орендної плати, а враховуючи те, що з червня місяця з відповідачем так і не було досягнуто згоди, щодо встановлення нової орендної ставки, позивач поніс збитки по отриманню орендної плати, так звану упущену вигоду за три місяці (червень-серпень) в розмірі 3155,97грн.

Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог позивача, зазначивши у відзиві на позовну заяву від 12.10.2007р. (а.с.38-39), що вимоги позивача про перегляд ставок орендної плати та внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди кінотеатру "Україна" є такими, що суперечать приписам Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" та є намаганням позивача в порушення п.10.3 договору внасти до нього зміни в односторонньому порядку, оскільки вищевказаним законом передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01 січня 2007року, підлягають  обов'язковому перегляду у шестимісячний термін з дня набуття цим законом чинності, однак  така вимога стосовно перегляду раніше укладених договорів оренди не стосується договорів оренди державногго та комунального майна, раніше укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо договорів оренди цілісних майнових комплексів, а відповідно до ст.4 Закону України "Про оренду державного  та комунального майна" об'єкт оренди є таким, що має статус цілісного майнового комплексу.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2000р. між Овруцькою міською радою (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування  приміщення міського кінотеатру "Україна", що знаходиться на балансі міської ради.

Відповідно до ст.759 ЦК України,за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 2.3 даного договору майно передається з метою організації молодіжного центру відпочинку.

У пункті 3.1 договору, сторони передбачили, що орендна плата  визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №75 від 19.01.2000р. і складає 8370,10грн. за рік.

Як свідчить довідка виконкому Овруцької міської ради №16/1073 від 10.10.07р., станом на 01 серпня 2007року заборгованості по договору оренди комунального майна від 01.10.2000 року немає.

Даний договір укладено строком на п'ять років і відповідно до п.10.1 договору діє з 01.10.2000р. до 01.10.2005р., але на підставі п.10.6 даного договору, за відсутності протягом одного місяця заяви однієї із сторін про припинення дії договору після закінчення строку його дія була продовжена на той же термін - 5 років тобто до 01.10.2010р. на тих же самих умовах.

У відповідності до ст.118 ЗУ"Про Державний бюджет України на 2007рік" та Постанови КМУ №1846 від 27.12.2006р., а також, затвердженої на їх підставі рішенням міської ради №54 від 21.02.2007р., Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна позивачем був проведений перерахунок орендної плати по відношенню до використання об'єкту оренди відповідачем. У відповідності до п.29 зазначеної Методики, ОСОБА_1. була перерахована ставка орендної плати в розмірі 15% від вартості об'єкту з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п.3.2 договору, розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

У зв'язку з викладеним позивач надіслав на адресу відповідача додаткову угоду та письмове повідомлення №16/588 від 30.05.07р. про зміну орендної плати та пропозицією підписання відповідної додаткової угоди.

У відповіді на пропозицію позивача, відповідач зазначив, що підстави для зміни ставки орендної плати, та відповідно заключення додаткової угоди до договору від 01.10.2000р. відсутні, оскільки вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не стосуються цілісних майнових комплексів яким є об'єкт оренди.

Відповідач, на думку позивача, не виконав його законних вимог щодо  збільшення  розміру орендної  плати, просить стягнути з відповідача суму понесених збитків (утрачену вигоду) в розмірі 3155,97грн., посилаючись на Закон України "Про державний бюджет на 2007р." та Постанову Кабінету міністрів України №1846 від 27.12.2006р.

 

Позов в частині вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

 

1. Підставою звернення позивача до суду є те, що відповідач відмовився внести зміни до договору оренди в частині орендної плати в зв'язку зі зміною методики її розрахунку.

Відповідно до ст. 291 ч.3 ГК України на вимогу однієї  із  сторін  договір  оренди  може  бути  достроково розірваний з  підстав,  передбачених  Цивільним  кодексом  України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 652 ч.2 ЦК України (на яку посилається позивач в позовній заяві) якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане; 2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Виходячи з того, що наявність перерахованих умов має бути одночасною, то відсутність однієї умови виключає можливість розірвання договору в судовому порядку.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто в разі зміни методики її розрахунку.

З викладеного господарський суд робить висновок, що сторони в момент укладення договору передбачили можливу зміну орендної плати, тобто відсутня необхідна умова (ст. 652 ч.2 п.1 ЦК України) для розірвання договору рішенням суду.

 

2. Статтею 783 ЦК України передбачений перелік підстав, за якими на вимогу наймодавця може бути розірваний договір оренди. Господарським судом не встановлено таких підстав.

 

3. Статтею 188 ч.2 ГК України передбачено, що Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Позивач не надсилав відповідачу пропозицію розірвати договір. Пропозиція про внесення змін у договір, яка направлялась, не є пропозицією про розірвання договору.

 

4. Стаття 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (на яку посилається позивач) вказує на те, що обов'язковому перегляду відповідно до встановлених норм, підлягають договори оренди державного  та комунального майна, укладені до 01 січня 2007 року, крім договорів на оренду державного та  комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів.

Зазначена норма закону щодо перегляду укладеного між сторонами договору не може бути застосована, так як предметом оренди є цілісний майновий комплекс, про що сторони зазначили в додатковій угоді №1 до спірного договору (а.с.15).

Крім того, цілісним майновим комплексом , згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт,послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи та з поданих відповідачем укладених договорів на право тимчасового користування землею на якій розташований об'єкт оренди, про постачання електричної енергії споживачам, на відпуск теплової енергії, на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с.40-43)  Міський кінотеатр "Україна" передавався в оренду як об'єкт з завершеним циклом надання послуг з наданою йому в оренду земельною ділянкою, з незалежними від орендодавця інженерними комунікаціями, що забезпечують його водопостачання та водовідведення, а також електропостачання та опалення.

 

Позов в частині вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягає, так як господарським судом не встановлено порушення відповідачем цивільних прав позивача. (ст.22 ЦК України).

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                              Дата підписання 23.10.07.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М. 

 

Віддрукувати: 3 прим.