КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-46/1017/09 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко В.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"06" жовтня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції на постанову Миронівського райнного суду Київської області від 27 квітня 2009 року у справі за позовом Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області до відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції про скасування постанови державного виконавця, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Грушівська сільська рада Миронівського району Київської області (далі позивач) остаточно вточнивши позовні вимоги звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови державної виконавчої служби Миронівського управління юстиції від 06 лютого 2009 року про накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Постановою Миронівського райнного суду Київської області від 27 квітня 2009 року позовні вимоги задовольнити. Визнано протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції від 06 лютого 2009 року про накладення штрафу у розмірі 340грн. на Грушівську сільську раду Миронівського району Київської областію.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Миронівського районного суду від 30.05.2008 року зобов’язано Грушівську сільську раду Миронівського району здійснити приватизацію на користь ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,21 га в с.Ходорів, Миронівського району.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26.09.2008року рішення залишено без змін.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції від 11.12.2008 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документа-виконавчого листа № 2-353 згідно заяви ОСОБА_3 від 10.12.2008 року. Грушівській сільській раді наданий строк до 19.12.2008 року для-добровільного виконання рішення суду.
Відповідно до постанови від 06.02.2009 року за невиконання без поважних причин рішення, яким зобов’язано боржника вчинити певні дії, на Грушівську сільську раду за нездійснення приватизації на користь ОСОБА_3О земельної ділянки накладено штраф у розмірі 340 грн. на підставі ст.ст.5,87 Закону України «Про виконавче провадження».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу в розмірі 340 гривень були не правомірні.
Аналізуючи матеріали справи, законодавство, що регулює спірні питання, судова колегія доходить до висновку, що суд першої інстанції, виносячи постанову про задоволення позовних вимог, цілком вірно встановив обставини справи, належним чином надав оцінку допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також з’ясував достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, у зв'язку з чим ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (далі Закон України «Про виконавче провадження») - після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»- у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
На підставі п.2 ст.76 Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин вимог державного виконавця вчинити певні дії, державний виконавець застосовує штрафні санкції.
Судом встановлено, що в термін встановленим державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду головою Грушівської сільської ради на адресу відповідача був надісланий лист, з якого слідує що питання щодо приватизації земельної ділянки вирішується на сесії сільської ради, крім того ОСОБА_3 не надані всі необхідні документи для приватизації земельної ділянки.
При таких обставинах, позовна заява Грушівської сільської ради підлягає задоволенню, оскільки дії посадової особи були неправомірними, а постанову про стягнення штрафу слід визнати неправомірною та скасувати.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Посилання апелянта на те що, винісши рішення на сесії сільської ради, Грушівська сільська рада виконала рішення суду, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої ті апеляційної інстанції.
Крім того, судом встановлено, що заявник у термін передбачений ст.87 Закону України ”Про виконавче провадження”, отримавши 11 лютого 2009 року постанову про стягнення штрафу, надав до суду 20 лютого 2009 року скаргу на дії державного виконавця.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції залишити без задоволення.
Постанову Миронівського райнного суду Київської області від 27 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С.Заяць
І.Й.Петрик