Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року справа №2а-10187/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Шишова О.О.
суддів Сухарьок М.Г., Ляшенко Д.В.
при секретарі судового засідання: Чеплигіні П.І.
За участю:
представника позивача Пруднік Н.О.
представника відповідача не прибув, належним чином повідомлений
розглянувши апеляційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15
червня 2010 року по справі № 2а-10187/10/0570 (суддя
Тарасенка І.М)
за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»
до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося з адміністративним позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції у якому просили суд визнати недійсним податкові – повідомлення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції: № 0000991540/0 від 14.04.2010 рік на суму 50% штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 725 396,51 грн.; № 00000981540/0 від 14.04.2010 рік на суму 20% штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 34 302,60 грн.; № 0001291540/0 від 14.04.2010 рік на суму 20% штрафної санкції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 126,66 грн.; № 0001301540/0 від 14.04.2010 рік на суму 10% штрафної санкції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 10,00 грн.; № 0001341540/0 від 14.04.2010 рік на суму 20% штрафної санкції з комунального податку у розмірі 2 994,30 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року (арк. спр. 120) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
З постановою суду не погодилася Добропільська об’єднана державна податкова інспекція та звернулася з апеляційною скаргою у якій вказала, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права тобто невірно застосував норми передбачені п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України п.3 ст.9 та ст.11 Закону України «Про систему оподаткування», відповідно яким платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни, у випадку порушення цих норм та вони несуть відповідальність за своєчасність та правильність справляння податків та зборів і відповідності з діючим законодавством України.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вказав, що відповідно рішень суду сплату заборгованості по подакам та зборам були розстрочені. Графік встановлений судом вони виконують, тому просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача – Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням особи яка представляє інтереси ДПІ. Ураховуючи, що документи які підтверджують відрядження до суду надані не були, крім того, відповідач є юридичною особою та має можливість направити до суду в якості представника іншу особу, колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Державне підприємство «Добропіллявугілля» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, ідентифікаційний код 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 352408.
Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, збору за забруднення навколишнього природного середовища та комунального податку за період з 15.07.2008р. по 10.03.2010 р. За результатами перевірки складено акт №276/15-1/32186934 від 02.04.2010р. (надалі -акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі акту перевірки від 26 червня 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0002651540/0 відповідно до якого на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-Ш від 21.12.2000 р. (надалі —Закон «Про порядок погашення...») за затримку на 473-549 календарних днів узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток до позивача застосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 164066,44 грн.
Згідно платіжних доручень, були сплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток за період з 15 квітня 2008 року по 28 травня 2009 року:
- платіжне доручення № 2529 від 15.04.2009 р. на суму 70 000 грн.(призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008 р. по 05.03.2008р.);
- платіжне доручення № 3735 від 20.05.2008р. на суму 5000грн. (призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.);
- платіжне доручення № 3956 від 28.05.2008р. на суму 20 000грн.(призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.); Усі надані платіжні доручення за зазначений період не були враховані відповідачем у картці особового рахунку позивача з податку на прибуток.
Відповідно декларації з податку на прибуток за 2008 р. (уточнена) від 09.02.2009 р. була уточнена сума податку на прибуток за декларацією від 09.08.2007 р. (рядок 12) у розмірі 237288 грн.
На підставі акту перевірки № 158/23-2/32186934 від 13.03.2008 р. (термін проведення перевірки згідно п.2.2 акту - з 08.02.2008 р. по 05.03.2008 р.) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 20.03.2008р. За цим податковим повідомлення-рішення позивачеві визнано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 188850 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 94425 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно із зазначеною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обов'язковим є встановлення боргу, який був погашений.
Погашення податкового боргу відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).
Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.
Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції відповідно якому платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.
З платіжних доручень на перерахування податку на прибуток, вбачається, що у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано «податок на прибуток згідно ухвал Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-1129/09/0570 та справи № 2а-36955/08/0570 (в платіжних дорученнях вказується відповідний номер справи) про розстрочення по строку сплати, що вказується в платіжних дорученнях визначених в ухвалах суду», що відрізняє від призначення платежу, з яких виходив відповідач при застосуванні штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відстрочка виконання - це відкладення чи перенесення строку виконання рішення на новий строк, який визначається судом, а розстрочка - виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, відстрочка виконання судового рішення це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасове позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду з урахуванням вимог ухвал.
Судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто вищезазначеними Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Дані рішення набрали законної сили, тобто граничними термінам сплати є строки, вказані в рішеннях.
Отже, на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань по деклараціям та уточнюючому розрахунку з податку на прибуток вказані у відповідних Ухвалах Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова та ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України.
Таким чином, позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок, тому вважає нарахування штрафних санкцій відповідачем на суму узгодженого податкового зобов'язання, але розстроченого зобов'язання, неправомірним.
Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Як вбачається з акту невиїзної документальної перевірки № 276/15-2/32186934 від 02.04.2010 р., розмір штрафних санкцій за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток податковий орган розраховував, починаючи з дати нарахування податкового зобов'язання до дати прийняття Донецьким окружним адміністративним судом Ухвал щодо відстрочення та/або розстрочення виконання його постанов.
Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу, а не прийняття судом Ухвал щодо розстрочення виконання його постанов.
В акті перевірки зазначено, що податкові зобов'язання з податку на прибуток по вказаним в акті деклараціям та уточнюючому розрахунку були сплачені в період з дати нарахування податкового зобов'язання до дати прийняття Донецьким окружним адміністративним судом Ухвал щодо розстрочення виконання його постанов. Але це не відповідає дійсності, оскільки податкові зобов'язання з податку на прибуток не були сплачені у зазначений період, вони сплачуються відповідно до строків вказаних в Ухвалах суду, тобто факт уплати відсутній.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач здійснив нарахування штрафних санкцій без фактичної сплати податкових зобов'язань, чим порушив п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати податкового боргу, визначених Ухвалами суду про розстрочення виконання рішення.
Тобто встановлюється що перелік порушень податкового законодавства, які є підставою для настання відповідальності, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає несвоєчасної сплати податкового боргу, строки сплати якого визначені Ухвалами суду про розстрочення виконання рішення.
Податкові повідомлення-рішення № 0001301540/0, № 0001291540/0, № 0000981540/0 та № 0000991540/0 від 12.04.2010 р. прийняті на підставі акту невиїзної документальної перевірки № 276/15-2/32186934 від 02.04.2010 р. Дана перевірка здійснювалась за період з 15.07.2008 р. по 10.03.2010 р. та застосовано штрафні санкції за цей же період.
Зазначений період з того ж самого питання вже перевірявся Добропільською ОДПІ та за результатами перевірки був складений акт № 373/15-2/32186934 від 26.06.2009 р. та застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р. по справі № 2-а-12515/09 штрафні санкції скасовані як неправомірно нараховані. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009 р. зазначена постанова залишена без змін.
Частиною 1 статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно зроблений висновок щодо неправомірності прийнятих податкових повідомлень від 12 квітня 2010 року на підставах проаналізованих та викладених у цієї ухвалі, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 13 серпня 2010 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі 2а-10187/10/0570
залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі 2а-10187/10/0570 залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення ухвали у повному обсязі відкласти на строк – 5 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: О.О.Шишов
Судді: М.Г.Сухарьок
Д.В.Ляшенко