Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року справа №2а-12347/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А., Попова В.В., при секретареві Асєєвій Я.В., за участю представника позивача Мартиненко Н.Л., розглянула апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі № 2а-12347/10/0570 за позовом Шовкорадгоспу “Першотравневий” до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Мангушської селищної ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
14 травня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Мангушської селищної ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі № 2а-12347/10/0570 позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неврахуванням усіх обставин справа та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача, заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач та третя особа про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися. Надали суду письмові заяви про розгляд справи у відсутності їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Шовкорадгосп «Першотравневий» зареєстрований Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 05.11.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно Довідки з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України (а.с.7) Шовкорадгосп «Першотравневий» внесено до ЄДРПОУ.
17.04.2009 року Міністерство аграрної політики України було видано наказ № 274 про припинення діяльності Шовкорадгоспу «Першотравневий».
З метою погашення кредиторської заборгованості Шовкорадгосп «Першотравневий» почав процедуру реалізації майна, що знаходиться на балансі: контора, звіроферма, шовководня №1-3, будівля їдальні, склад міндобрив, склад матеріальний, будівля свиноферми, вісові. Оскільки всі вищезазначені об’єкти нерухомого майна були побудовані за період з 1964 по 1991 рік свідоцтва про право власності на них не видавалось, але належність будівель Шовкорадгоспу «Першотравневий» підтверджується офіційними бухгалтерськими документами та листом міністерства аграрної політики України від 30.09.2009 року .
15.10.2008 року позивачем від відповідача були отримані технічні паспорти на вищезазначені споруди, в яких не зазначено власника будинків та відповідачем не було надано письмової відповіді, чому саме технічні паспорти не містять таких відомостей.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі – Закон № 1952-IV ) проведення реєстрації відповідних прав здійснюють місцеві органи державної реєстрації.
Згідно з п. 5 розд. V «Прикінцеві положення» Закону № 1952-IV до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Крім того, п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України N 6/5 від 28.01.2003 р.) (далі – Тимчасове положення) передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Колегія суддів приходить до висновку, що законом тимчасово покладено (делеговано) зазначені повноваження на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Ці повноваження здійснюються ними як владні управлінські функції на основі законодавства, тобто, виходячи з приписів п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України ДКП «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» у даному випадку є суб'єктом владних повноважень.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Бюро технічної інвентаризації у своїй діяльності керується Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України N 6/5 від 28.01.2003 р.), зареєстрованим в Міністерства юстиції 18.02.2002 року за № 157/6445, (далі – Тимчасове положення), а також Законом України № 1952-IV.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, у тому числі, право власності на нерухоме майно. Аналогічні норми містяться у Тимчасовому положенні, згідно з п. 1.5. якого обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно, у тому числі, фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі ст. 19 Закону № 1952-IV , додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу та інші.
Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів за кошти особи, яка звернулася до БТІ.
Пунктом 1.7. Тимчасового положення передбачено, що реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
Крім того, ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Пункт 1 статті 18 Закону № 1952-IV передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Аналогічні норми викладені у п. 2.3., 2.5. Тимчасового положення.
Пунктом 2 статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що у разі подання заяви про державну реєстрацію прав представником фізичної чи юридичної особи подається документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. Аналогічна норма міститься у п. 2.6. Тимчасового положення.
Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Судом першої інстанції встановлено, що Шовкорадгоспом «Першотравневий» до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» не були надані відповідні документи (передбачені Законом № 1952-IV та Тимчасовим положенням) для оформлення права власності позивача на об’єкти нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно не видавалось, оскільки всі вищезазначені об’єкти нерухомого майна були побудовані за період з 1964 по 1991 рік. У суді апеляційної інстанції представник позивача підтвердив ту обставину, що правовстановлюючі документи на вищезазначені об’єкти нерухомого майна у позивача відсутні.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що не є належними доказами права власності Шовкорадгоспу «Першотравневий» на вищезазначені будівлі - бухгалтерські документи, лист Міністерства аграрної політики України від 30.09.2009 року.
Статтею 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до п. 2.7. Тимчасового положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.
Пунктом 3.3. Положення передбачені випадки, коли у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, а саме: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що державне комунальне підприємство «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» відмовляючи позивачу у державній реєстрації об’єктів нерухомого майна, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Шовкорадгоспу “Першотравневий” до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Мангушської селищної ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії винесена за умови помилкового застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі № 2а-12347/10/0570 за позовом Шовкорадгоспу “Першотравневий” до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Мангушської селищної ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.
У задоволені позову Шовкорадгоспу “Першотравневий” до державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Мангушської селищної ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 03.08.2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Постанова складена у повному обсязі 06.08.2010 року.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: С.А.Малашкевич
В.В. Попов