Справа № 2а-746/2010р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
27 вересня 2010 року. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді – Гальченко О.О.,
при секретарі – Листопад О.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 27.07.2010 року звернувся до суду до відповідачів з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, посилаючись на те, що 13.07.2010 року прапорщиком міліції Пікуль Олександром Івановичем було винесено на його ім»я постанову АІ № 306777 про 255 грн., штрафу за нібито порушення мною правил дорожнього руху. В постанові зазначено, що він 13.07.2010 року о 18-38 год. на 102 км. а/д Київ-Харків керуючи автомобілем НОМЕР_1 нібито вчинив правопорушення, а саме в населеному пункті Панфіли, який позначений дорожнім знаком 5.45., Яготинський район, Київська область, перевищив дозволену швидкість руху на 26 км. і рухався зі швидкістю 86 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут № 0510066».
З притягненням мене до адміністративної відповідальності погодитись не може з наступних підстав :
1. Невідповідність ст.122 ч.1 фактично вчиненим діям :
Він був за кермом власного автомобілю НОМЕР_1, при в»їзді до населеного пункту Панфіли зменшив швидкість руху автомобілю до дозволеної згідно знаку 5.45. - 60 км/год. після чого був зупинений працівником ДПС. Працівник ДПС- Пікуль Олександр Іванович повідомив його про порушення правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості, керуючись даними приладу «Беркут». З даними цього приладу він не згоден. При заповнені протоколу він намагався скористатись своїм правом на пояснення події та запис свідків до протоколу. Працівник ДПС- Пікуль О.І. вихватив протокол і не надав йому змоги записати свідків і пояснення, після чого він повернув йому документи та повідомив, що протокол та постанову отримаєте по пошті (копія поштового листа додається). До того ж, в моєму автомобілі був присутній свідок - ОСОБА_4, який може підтвердити вище викладене.
2. При винесені постанови була грубо порушена ст. 33 КУпАП, яка зобов»язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність. В даному випадку посадова особа не з»ясувала всі ці обставини.
3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості «Беркут» (номер йому не показали), що всупереч ст. 251 КУпАП, а також розпорядженню МВС України № 466 п 1.1., не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі «Беркут» швидкість належала саме його автомобілю. Фактично, співробітником ДПС, що склав протокол, були продемонстровані тільки швидкість та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою його інспектором ДПС та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість є будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду його автомобіля. З огляду на положення ст. 251 КУпАП , а також розпорядженню МВС України № 466 п. 1.1. у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як належний доказ по справі. Також, вважає, що співробітник ДПС порушив п. 1.4. розпорядження № 466 МВС України, який вимірював швидкість 1ого руху на відстані 300 м. від знаку 5.45. «Початок населеного пункту».
4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, може мати значну похибку.
Крім того, а ні в протоколі, а ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Слід нагадати, що у відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому співробітником ДПС Пікуль Олександром Івановичем надано не було.
5. Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку
доказів немає (ні в протоколі АІ № 069501, ні в постанові АІ № 306777), тому постає питання об»єктивності та правомірності винесеної щодо нього постанови.
Він не погоджуюється із застосуванням до нього адміністративного стягнення, але також не може не вказати на порушення процесуального характеру, які теж мали місце при розгляді адміністративної справи. Відповідно до ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в зв»язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення і здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те і органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Ст. 268 КУпАП України, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами. При розгляді справи посадовою особою порушено його право на використання юридичної допомоги. Тобто він не мав змоги повноцінно захищати свої права. Як наслідок, необхідність відстоювати свої права в судовому порядку. Копію протоколу та постанови на мою вимогу посадова особа не видала на місці складання цих документів. На постанові АІ № 306777 відсутній мій підпис (колія постанови додається) та вказані начебто свідки, яких він навіть не бачив. На протоколі АІ № 069501 відсутнє прізвище, звання, посада особи, яка складала протокол. Крім цього, в протоколі написані прізвища свідків, яких він не знає (копія протоколу додається). До того ж, в моєму автомобілі був присутній свідок - ОСОБА_4, який може підтвердити вище викладене. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
П. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП України, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному п.1 ч.3 ст.105 цього Кодексу передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб»єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Прохав постанову у справі про адмністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити, надавши всі можливі докази на їх підтвердження.
Відповідачі не з»явилися повторно в судове засідання з невідомих суду причин, хоча були повідомлені належним чином, про що маються підтвердження в матеріалах справи. Неявка відповідачів відповідно до ст.128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що він був пасажиром в автомобілі позивача за вказаних в позові обставин. Працівник ДАІ не надав позивачу можливості ознайомитися із протоколом і не надав можливості надати письмові пояснення йому.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, в даному випадку орган ДАЇ.
Між тим, відповідачем не надано суду доказів в спростування обставин, на які посилається позивач.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , –
П О С Т А Н О В И В :
Позов – задовольнити.
Постанову серії АІ № 306777 від 13.07.2010 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення штрафу у розмірі 255 гривень - скасувати як неправомірну, закривши провадженням справу про адміністративне правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
ВІРНО :