Справа № 2-2738/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі  - Толоконніковій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі                        м. Дніпропетровська про визнання неправомірним бездіяльність Управління ПФУ та стягнення щомісячної доплати до пенсії у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», -

в с т а о н в и в :

10 червня 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона відноситься до категорії «діти війни» і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 роках їй таке підвищення до пенсії у передбаченому Законом розмірі не виплачувалося, тому позивачка просила поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року, визнати неправомірним бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська по недоплаті і не виплаті йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для недієздатних осіб, у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії для недієздатних осіб, у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська кожного місяця проводити нарахування і виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для недієздатних осіб, у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачка до судового засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив в позові відмовити у повному обсязі та провести розгляд справи у його відсутність.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою позивачки та письмовими запереченнями представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в його пенсійному посвідченні (а.с.7).

На звернення позивачки до відповідача з заявою з проханням провести перерахунок призначеної пенсії з її щомісячним підвищенням відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» листом від 24.06.2010 року № О-42 Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська відмовилено в задоволенні звернення.

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.

Згідно  з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Статтею ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними. Таким чином, дію ст. 6 цього закону відновлено. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.

Розмір мінімальної пенсії за віком, з якого проводиться розрахунок підвищення до пенсії, не визначено в Законі України «Про соціальний захист дітей війни». Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини третьої ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших підвищень до пенсії, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшені на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. (з наступними змінами та доповненням) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Посилання відповідача у своїх письмових запереченнях на те, що при визначенні розміру доплати не можна застосовувати розмір мінімальної пенсії, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може бути прийнято до уваги, тому що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Тобто, при призначенні, перерахунку і виплаті пенсій, наданні соціальних послуг необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Управління Пенсійного фонду України Красногвардійського району м. Дніпропетровська будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком та виплати позиваці підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачці у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та визнати протиправною його бездіяльність  щодо не нарахування вказаного підвищення у зазначений період.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом  2 п. 41 розділу II Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: „дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Підстава для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачці пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. – прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107-УІ від 28.12.2007 року щодо викладення положень ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ в новій редакції. Таким чином, відновлено дію статті 6 Закону України № 2195-ІУ.

Статтею 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум  для осіб, що втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити підвищення пенсії позивачці у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-IV, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року, неправомірно застосовує           п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яким встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 01 липня – 48,2 грн., з 01 жовтня – 49,8 грн., бо ці положення суперечать Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та Рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. Вказані висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною для звернення позивача до суду.

   З урахування викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині нарахування за 2008 рік підлягають задоволенню, оскільки управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, підстави для перерахунку за період з 01 січня по 22 травня 2008 року - були відсутні.

 Таким чином, з метою захисту прав позивача, їх відновлення, суд вважає, що за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року  та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позиваці у меншому розмірі, ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена, що є достатнім для задоволення вимог позивачки.

Підлягають також задоволенню і вимоги позивачки щодо підвищення пенсії за 2009 рік, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що  у 2009 році прожитковий мінімум встановлений на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,  в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу відповідно до вимог ст. 6 Закону України № 2195-ІV починаючи з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в наступних розмірах: січень – вересень (498 грн. х 30%) х 10 міс. = 149,40 х 10 = 1494,00 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6  Закону України № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «»про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з перерахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або виплачено.

Суд вважає, що право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які ним ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Також, суд вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом, а саме вказаною постановою КМУ.

Що стосується вимог позивача щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням її права на підвищення пенсії на 30 відсотків згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” надалі, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік” – розмір пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та виплачується за рахунок коштів державного бюджету. Положення цієї частини неконституційними не визнавалися та діяли у часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  

Оскільки позивачем було сплачено державне мито в розмірі 08 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення по справі у розмірі 37 грн., то необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 08 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі                                     м. Дніпропетровська щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по                      31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - незаконною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі                                   м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена їй у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі    08 грн. 50 коп.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська

Суддя                                         О. В. Нізік