Справа № 2-2677/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

27 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

 головуючої - судді  Нізік О.В.

при секретарі - Толоконніковій О.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

02 червня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 13 квітня 2007 року. Від спільного подружнього життя з відповідачем має сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У грудні 2009 року шлюб було розірвано за рішенням суду. Син проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. 15 січня 2010 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, та змінила своє прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку /доходів/ щомісяця і до повноліття сина.

У судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду письмову заяву в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала.

У судове засідання відповідач не з’явився, надав суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявами сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі ст. ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні сторони зареєстрували шлюб 13 квітня 2007 року у Красногвардійському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 13 квітня 2007  року зроблено відповідний актовий запис № 180 (а.с.4). Від спільного подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1, видане Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації народжень 05 червня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 480 (а.с.5). подружні стосунки не склалися, тому за рішенням суду їх шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу зробленим в ньому актовим записом № 3 від 12 січня 2010 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.6). Дитина залишилась проживати разом з матір’ю, і на даний час знаходиться на повному утриманні та матеріальному забезпеченні  позивачки. Відповідач добровільної допомоги на утримання дитини не надає.

15 січня 2010 року позивачка вдруге вийшла заміж, та змінила своє прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про шлюб зробленим в ньому актовим записом № 8 Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області  (а.с.7).

У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Приймаючи до уваги матеріальне становище сторін, можливість утримання позивачкою малолітнього сина, можливість надавати допомогу відповідачем, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання їх неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку /доходів/ щомісяця, починаючи з 02 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Керуючись ст. 367 ЦПК України допустити по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.  

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 51 грн. 00 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а також на підставі ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення по справі у розмірі 120 грн. 00 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення по справі при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 57-61, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 (зі змінами та доповненнями) «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  м. Дніпропетровська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання його неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку /доходів/ щомісяця, починаючи з 02 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, допустивши по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у сумі 120 грн. 00 коп., а всього 171 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя                                                                                         О.В. Нізік